Осудність у кримінальному законі. Медичні критерії неосудності законом (хронічна психічна хвороба, тимчасовий розлад психіки, недоумство, інший хворобливий стан психіки). Випадок хронічного психічного розладу у момент здійснення інкримінованого діяння.
Аннотация к работе
Усвідомлюючи характер своїх дій (бездіяльності), вона може ними керувати. У таких випадках хвора людина може бути позбавлений можливості усвідомлювати фактичний характер і суспільну небезпеку своєї дії (бездіяльності) або керувати ними. Для визнання особи несамовитою одного медичного критерію недостатньо, оскільки в багатьох випадках, незважаючи на хворобливий стан психіки, людина може усвідомлювати фактичний характер і суспільну небезпеку своїх дій (бездіяльності) і керувати ними. 28 КК полягає в тому, що особа не може усвідомлювати фактичний характер і суспільну небезпеку своїх дій (бездіяльності) або керувати ними. Інтелектуальна ознака виражається в тому, що особа під час вчинення злочину не може розуміти фактичної сторони своєї поведінки і його наслідків або, розуміючи це, не здатна усвідомлювати суспільну небезпеку своїх дій.Значна увага до проблеми обмеженої осудності (в першу чергу того кола науковців-працівників, психіатрів, які є прихильниками зазначеного інституту, а не практиків-юристів) ще не означає її розвязання, незважаючи на її нещодавнє юридичне закріплення в національному кримінальному законі.
План
План
Поняття та критерії неосудності
Приклад
Висновок
Список використаної літератури
Вывод
Отже, проблема осудності і неосудності - одна з найбільш складних і малодосліджених у кримінально-правовій науці.
Значна увага до проблеми обмеженої осудності (в першу чергу того кола науковців-працівників, психіатрів, які є прихильниками зазначеного інституту, а не практиків-юристів) ще не означає її розвязання, незважаючи на її нещодавнє юридичне закріплення в національному кримінальному законі. Сьогодення вимагає ґрунтовного дослідження, законодавчого визначення обмеженої осудності, щоб показати розвиток і характер помилок і запобігти їх повторенню, щоб старі помилки не видавались за нові досягнення.
Проблема кримінальної відповідальності й покарання злочинців із психогенетичними аномаліями та психофізичними особливостями, що не викликають осудності, залишається гостро дискусійною у світовій юридичній і медичній науці більш як півтора століття.
Отже, складність проблеми осудності і неосудності викликає лише необхідність її поглибленого вивчення та розробки.
Список литературы
1. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року із змінами та доповненнями // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 25-26. - Ст.18-22, 65, 67, 72, 84, 93-96, 99, 111, 227, 271, 386.
2. Кримінальне право України. Загал. частина: Підручн. для студентів юрид. вузів і фак. / Г.В. Андрусів, П.П. Андрушко, В.В. Бенківський та ін.; За ред.П.С. Матишевського та ін. - Стер. вид. - К.: Юрінком Інтер, 2000, С.150-168.
3. Кримінальне право Україн: Загальна частина: Підручник для студентів юрид. спец. вищ. Закладів освіти / М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов та ін.; За ред. професорів М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. - Київ - Харків: Юрінком Інтер - Право, 2004. - С.130-141.
4. Матишевський П.С. Кримінальне право України: Загальна частина: підр. Для студ. юрид. вузів і фак. - К.: А.С.К., 2001. - С.122-133.
5. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / Ред.С. С. Яценко. - К.: А.С.К., 2005. - С.34-39.