Поняття та ознаки норми права. Основні умови, що дозволяють добиватись вдосконалення норм. Структура і класифікація норм. Спеціалізовані норми права в механізмі правового регулювання. Способи викладання норм права в статях нормативно-правових актів.
Аннотация к работе
Міністерство освіти i науки УкраїниНа певному етапі розвитку суспільства постає потреба в упорядкуванні існуючих в ньому відносин. На них й складаються, в результаті багаторазового повторення, норми, на які в майбутньому орієнтується суспільство. Норма права, як загальнообовязкове правило лежить в самій основі конкретно-регулятивного впливу права на суспільні відносини.З них i складаються в результаті багаторазового повторення норми, на які в подальшому орієнтується суспільство. Норма права - це формально визначене правило поведінки (безпосередньо чи в поєднанні з іншими нормами права), що виходить від держави i надає учасникам суспільних відносин даного виду субєктивні юридичні права i накладає на них субєктивні юридичні обовязки . «Норма права - це офіційне, формально визначене, загальнообовязкове правило поведінки, яке встановлюється або санкціонується державою, охороняється нею від порушень, направлене на регулювання найбільш важливих суспільних відносин i охорону соціальних цінностей шляхом встановлення юридичних прав i обовязків субєктів права». Водночас норми, які виражені як обовязок (заборона), передбачають наявність відповідного (супутнього) права вимагати виконання цього обовязку. Ніколаєва запропонували таке визначення норми права: норма права - це правило поведінки загального характеру, що встановлене, визнане чи санкціоноване компетентним органом держави або в іншому передбаченому нею порядку, яке має загальнообовязкову силу, регулює суспільні відносини в інтересах громадян i суспільства та передбачає можливість застосування державно-примусових заходів, включаючи відповідальність перед державою в разі порушення цієї норми з метою її підтримання та неухильного виконання [8].Норма права виконає свою роль регулятора суспільних відносин, якщо буде володіти здатністю реагувати на умови реального життя, в яких вони формуются, враховувати їх суспільні властивості, в гіршому випадку реалізувати цю функцію буде просто неможливо, в нормі повинно бути передбачено i примусове здійснення примусу, інакше вона буде не нормою права, а побажанням. До визначення структури можна підійти по-різному, залежно від того, яка це норма - норма-принцип, норма-дефініція, норма-правило поведінки, регулятивна норма чи охоронна норма, які є різновидами норми-правила поведінки. Нормами, що містять безпосередні правила поведінки для конкретних (але не індивідуалізованих) субєктів в реальному суспільному житті є: норми-дозволяння; норми-приписи (зобовязування); норми-заборони. Якщо ж норма закріплює повноваження державного органу, то невизначеність перерахованих в її гіпотезі умов надає йому право діяти на власний розсуд. За змістом норми права поділяють на норми регулятивні i охоронні, за галуззями права - цивільно-правові, адміністративно-правові, кримінально-правові i т.п. норма право акт викладанняКласифікація норм права переслідує декілька цілей, в тому числі виявлення їх різноманітних регулятивних властивостей, визначення місця різних норм в механізмі правового регулювання, встановлення системних властивостей норм, їх взаємозвязки. Класифікація норм права на види дозволяє розглядати їх, як більш високий рівень структури права, порівняно із структурою окремих норм права. Диспозитивні норми дають можливість самостійно розпорядитись щодо обрання будь-якої поведінки, передусім такої, яка не передбачена нормою, повністю чи частково в межах загальних принципів права i вимог законності. В конкретному випадку - це норми, що визначають адміністративну відповідальність, i норми, які визначають порядок розгляду справ про скоєні адміністративні правопорушення. 6.За дією у просторі виділяють такі норми: •загальні (загальнодержавні) норми поширюють свою дію на всю територію держави.Серед великої кількості норм права виділяють також спеціалізовані (нетипові) норми права, тобто приписи «нестандартного» характеру, в яких немає тих чи інших ознак, властивих класичній моделі норм права. Відносини > ідея > норма: тут необхідно охопити спеціалізованими нормами усталені суспільні відносини, не врегульовані правовими нормами. У гіпотезі вказуються нові умови дії норми. Утворюються на основі «первинних», «вихідних» норм, але містять у собі додатково інші розпорядження (вбирають нові регулятивні якості) з метою охоплення нової групи суспільних звязків. •виступають як зразок, еталон поведінки, зміст якого визначається змістом виконуваної функції (так норми, що закріплюють принцип законності, орієнтують субєктів на здійснення правомірної поведінки).Норми права отримують своє зовнішнє вираження через тексти нормативно правових актів, які конструюються з статей, параграфів, пунктів, абзаців. Стаття - це частина нормативно-правового акту, яка представляє собою державно-владне веління i містить одну норму права, декілька норм права чи частину норми права. Структурна відокремленість виражається в тому, що в кодифікованих нормативно правових актах стаття має заголовок чи порядковый номер.
План
План
Вступ
1. Поняття та ознаки норми права
2. Структура норми права
3. Класифікація норм права
4. Спеціалізовані норми права в механізмі правового регулювання
5. Способи викладання норм права в статях нормативно-правових актів