Сутність поняття "девіантна поведінка на базі гіперздібностей" та її різновиди як соціальної девіації у дітей шкільного віку. Дослідження впливу обдарованості, таланту на діяльність учнів. Причини девіантних проявів у поведінці обдарованих дітей.
Аннотация к работе
Поняття та форми девіантної поведінки на базі гіперздібностей у дітей шкільного вікуОбдаровані діти у порівнянні зі звичайними характеризуються особливостями та поведінкою, які можуть викликати труднощі у процесі їхньої соціальної адаптації та при відсутності надання своєчасної допомоги призводити до різних форм девіантної поведінки. Особистість з девіантною поведінкою на базі гіперздібностей не здатна розуміти й оцінювати дії й поведінку інших людей, має цілий комплекс різноманітних проблем, які не в змозі вирішити самостійно, не підготовлена до труднощів у повсякденному житті. девіантний шкільний обдарованість гіперздібність Вирішення цієї проблеми потребує вивчення чинників та причин виникнення девіантних проявів у поведінці обдарованих дітей; знання сутності та форм девіантної поведінки на базі гіперздібностей, індивідуального під оду до роботи з такими учнями; ранньої профілактичної роботи щодо попередження девіантної поведінки на базі гіперздібностей з урахуванням соціально-психологічних особливостей і потреб дитини. Девіантна поведінка на базі гіперздібностей та окремі її форми розкривалася у працях Н. Менделевич, виводячи частоту представленості клінічних форм девіантної поведінки при різни її типа , наголошує на тому, що основними клінічними формами девіантної поведінки, кожна з яки може бути викликана будь-яким типом чи кількома типами девіантної поведінки є: агресія й аутоагресія, алкоголізація, тютюнопаління, наркотизація та інші зловживання речовинами, порушення харчової поведінки; аномалії сексуального розвитку; надцінні психологічні і патопсихологічні захоплення (від фанатизму - до різновидів маній); характерологічні і патохарактерологічні реакції (емансипації, групування, опозиції та ін.); аморальну, неестетичну поведінку, комунікативні девіації.
Список литературы
1. Баженов В. Г. Психологические механизмы коррекции девиантного поведения школьников. / В. Г. Баженов, В. П. Баженова. - Ростов н/Д.: Феникс, 2007. - 320 с.
2. Елисеева Е. В. Проблемы одаренных детей и пути их разрешения в рамках социальнопедагогической деятельности / Е. В. Елисеева // Сб. тезисов II-ой гор. научн.-практ. конф. молод. ученых и студ. учрежд. высш. и средн. образования «Научно-практическая деятельность молодых ученых и студентов в рамках программы модернизации образования», 23-24 апреля. - М., 2003. - [Электронный ресурс]. - Режим доступа: .
3. Ефремова Г. Л.
Девиантное поведение подростков как педагогическая проблема / Г. Л. Ефремова // Педагогическая мастерская. - 2014. - №2(26). - С. 9-15.
4. Зерки н а Е. В. Подготовка будущих учителей к превенции девиантного поведения школьников в сфере информационно-коммуникативны технологий : монография / Е. В. Зеркина, Г. Н. Чусавитина. - Магнитогорск : МАГУ, 2008. - 185 с.
5. Курзова К. Интеллектуальная одаренность и девиантное поведение / К. Курзова // Семейномедицинский портал о здоровье детей и взрослы , просто и доступно каждому родителю «Детский доктор». - [Электронный ресурс]. - Режим доступа: .
6. Майсак Н. В. Матрица социальны девиаций: классификация типов и видов девиантного поведения / Н. В. Майсак // Современные проблемы науки и образования, 2010. - № 4. - С. 78-86.
7. Мардахаев Л. В. Социальная педагогика: Учебник / Л. В. Мардахаев. - М.: Гардарики, 2005. - 269 с.
8. Менделевич В. Д. Психология девиантного поведения. Учебное пособие. - СПБ. : Речь, 2005. - 445 с.
9. Михайленко О. В. Особливості обдаровани дітей як категорії «групи ризику» / О. В. Ми айленко // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Сер.: Педагогічні науки. - 2014. - Вип. 115. - С. 154 -158. - [Електронний ресурс]. Режим доступу: 10. Пальчевський С. С. Соціальна педагогіка : навч. посіб. для студ. ВНЗ. - К. : Кондор, 2005. - 560 с. 11. Руководство по аддиктологии / Под ред. про". В. Д. Менделевича. - СПБ. : Речь, 2007. - 768 с.