Виникнення і природа свідомості. Суб"єктивні фактори існування та функціонування свідомості. Форми соціального життя, рушійна сила переведення несвідомих структур у соціальні продукти. Аналіз сучасних філософських концепцій. Метод "мисленої конструкції.
Аннотация к работе
СвідомістьСтало звичайним твердження: все, що існує поза нами і нашою свідомістю, є нічим іншим, як конкретними різновидами і формами матеріального. Довгі тисячоліття людство шукало відповідь на питання, в чому ж полягає суть феномена свідомості, яка її природа, як вона виникла і яке її призначення в світі. Фактично свідомість відривалась від людини і природи, їй приписували самостійне, незалежне субстанціальне існування. Згідно з дуалізмом у світі завжди існували дві самостійні субстанції - матерія і свідомість, незалежні одна від одної. Свідомість, як і матерія, є вічною, вона не виникала і не народжувалась.Свідомість має не тільки свою соціальну історію, а й при-подну передісторію - розвиток своїх суто біологічних передумов. Починаючи з Епікура, а в Новий час із Спінози, матерія розглядається як причина самої себе," як causa sui. Вона передбачає існування у матерії іншої властивості, спорідненої з подразливістю й відчуттями. А це означає, що відображення є здатністю матеріальних явищ, предметів, систем у процесі взаємодії відтворювати в своїх структурах особливості інших явищ, предметів і систем. До основних типів відображення сучасна наука відносить: 1) неорганічне відображення - повязане з механічними, фізичними, хімічними змінами тіл; 2) органічне відображення - має місце в живій природі (подразливість, чутливість, психіка); 3) соціальне відображення - рівень існування людської свідомості.Поступово відображення набуває ціннісного характеру, тобто дає змогу оцінювати явища зовнішнього світу через їхню шкідливість і корисність для життєдіяльності організму. У тварин, які мають нервову систему, на основі випередженого відображення виникають складні форми поведінки, які формуються ще до безпосереднього контакту організму з тим чи іншим подразником. Вважають, що удосконалення форм відображення, повязаних із формуванням моделей-програм, моделей-прогнозів у процесі еволюційного розвитку живої природи, стало передумовою виникнення можливості постановки цілей людиною і їх реалізації у її предметній діяльності. І все ж таки людина має тільки їй притаманні чотири важливі біологічні особливості - це прямий скелет, рухомі руки, здатні маніпулювати предметами, тривимірний кольоровий зір та унікальний за своєю складністю мозок. Існує точка зору, що людські властивості, які притаманні людині як соціальній істоті, це не нова якість, що виникла внаслідок суспільного життя, а наслідок досвідомої стадної соціальної поведінки тварин.Не применшуючи значення біолого-фізіологічних передумов у виникненні свідомості, слід підкреслити, що здатність відображення обєктивного світу в ідеальних образах зявилась саме в процесі еволюції людини як суспільної істоти. Він стає органом людської свідомості тоді, коли людина залучається до суспільного життя. На певному етапі становлення людини і її свідомості біологічна еволюція із домінуючого фактора перетворилась на другорядний, і визначальну роль стала відігравати суспільно-історична діяльність людини. Отже, вивчаючи питання про виникнення людини і її свідомості, необхідно виділити три основні чинники цього процесу: працю; спілкування у колективі, заснованому на трудовій діяльності; членороздільну мову. Можна вважати, що саме праця була тією формою пристосування до середовища, яка викликала появу нової форми відображення - свідомості.Свідомість не зводиться до психіки людини. Ось чому в сучасній філософській літературі більшість дослідників вказують на важливу роль пізнавальної (когнітивної), емоційної та мотиваційно-вольової форм діяльності свідомості. Мотиваційно-вольова сфера свідомості складається із мотивів, інтересів, потреб субєкта в єдності зі здібностями у досягненні цілей. Поряд із свідомістю у "внутрішньому світі" людини існує рівень несвідомого. Завдяки включенню несвідомого до психічної діяльності, на думку вчених, навантаження на свідомість зменшується, а це в свою чергу розширює поле творчих можливостей людини.
План
Зміст свідомість соціальний філософський
1. Виникнення і природа свідомості
2. Генезис свідомості
3. З історії становлення психічного відображення
4. Визначальна роль соціальності у виникненні свідомості
5. Структура свідомості, її основні рівні
Список використаної літератури
1. Виникнення і природа свідомості
Список литературы
1. Алексеев Н.Н. Основы философии права. - СПБ: Лань, 2010. - 256 с.
2. Бичко І.В., Бойченко І.В., Бойченко М.І., Бузький М.П., Табачковський В.Г. Філософія: Підручник для студентів вищих закладів освіти. - Київ: Либідь, 2012.- 406 с.
3. Бичко І.В. та ін. Історія філософії: Підручник для студентів вищих закладів освіти.-Київ: Либідь, 2012.
4. Бичко І.В., Бичко А.К., Бузький М.П. та ін. Філософія: Курс лекцій.- 2-е вид.- Київ: Либідь, 2012.- 574 с.
5. Володимир Кондзьолка. Історія середньовічної філософії. - Львів: Світ, 2012.
6. Горський В.С. Історія української філософії: Курс лекцій.- Київ: Наукова думка, 2013.- 286 с.
7. Гегель Г.В.Ф. Философия права: Пер. с нем. - М.: Мысль, 2012. - 524 с.
8. Гоббс Т. Левиафан. Соч. В 2 т. - Т. 2. - М.: Мысль, 2012. - 678 с.
9. Заїченко Г.А. та ін. Філософія.- Київ: Вища школа, 2012.- 455 с.
10. Данильян О.Г., Тараненко В.М. Основи філософії: На вч. посіб. - Х.: Право, 2003. - 352 с.
11. Історія філософії на Україні.- У 3 т.- Т. 1// В.М. Нічик, В.С. Горський, М.В. Попович, Б.О. Лобовик, В.О. Зоц.- Київ: Наукова думка, 2012.- 399 с.