Досягнення економічного оптимуму розвитку господарського комплексу країни - загальна мета макроекономічної політики держави. Рівновага між пропозицією та попитом на товари і послуги за допомогою цінових механізмів - основна ознака ринкової економіки.
Аннотация к работе
Обґрунтовано суть поняття стратегія як загальної категорії, яка є базовою у теорії стратегічного управління, будучи обєднуючим механізмом цілей можливостей (потенціалу) та умов (зовнішнього середовища). Оцінено важливість її розробки та значення у функціонуванні як підприємства, так і держави. Також розглянуто поняття стратегії економічного розвитку через призму соціальних проблем, різноманітні види комплексного аналізу, покликані зробити її найефективнішою, та проаналізовано підходи різних авторів до визначення поняття стратегії і введено власне.Стратегія економічного розвитку, розроблена крізь призму соціальних потреб, буде найуспішнішою і за умов її реалізації виведе країну на найвищі світові рейтинги за економічними і соціальними показниками. Шерш-Стратегія - це конкретизована у певних показниках позиція в середовищі, ньова яку займає підприємство, це своєрідний погляд на внутрішнє і зовнішнє середовище і спроба знайти шляхи ефективного пристосування до зовнішніх, неконтрольованих фірмою факторів, а також проведення необхідних змін елементів та їхніх комбінацій внутрішнього середовища [12]. Андрюс Стратегія - цілеспрямовані рішення, які визначають і розкривають цілі компанії; приводять до розроблення принципових планів і політик організації, які спрямовані на досягнення цілей; визначають рамки ділової активності компанії і тип людської та економічної організації; визначають природу економічного та неекономічного вкладу, який компанія намагається зробити задля своїх власників, працівників, клієнтів і громадськості [1]. Стратегія - це сукупність дій визначення способу передбачити майбутнє, визначити можливі шляхи негативного впливу на країну і заходи для його запобігання, а також розроблення методів для досягнення вищого показника економічного та соціального рівня розвитку. Наскрізна система економічного аналізу має вирішити такі завдання: забезпечення можливості системного дослідження регульованого обєкта, підпорядкованого єдиній меті у потрібні для управління проміжки часу; обґрунтування мети господарської одиниці, виходячи зі стану внутрішнього і зовнішнього середовища, корегування її у разі їх зміни; обґрунтування співвідношення між глобальним та національним; дослідження впливу кожної підсистеми для досягнення мети, пошук найефективніших шляхів її реалізації; вивчення потреб і запитів, стосовно яких необхідно вживати спеціальні заходи тоді ж або в найближчому майбутньому; виявлення систем взаємозвязків між підсистемами та елементами, вивчення впливу кожного елемента на систему загалом і навпаки - виявлення підсистеми (елементів систем, які є "вузькими місцями" і які є "провідними ланками"; порівняльна оцінка конкуруючих альтернативних курсів дій кожної підсистеми для вибору варіанта, який найбільшою мірою відповідає цілям системи загалом, вироблення своєчасних, виважених ефективних управлінських рішень) [4].
Артеменко. - К. : Центр навч. літри, 2009. - 440 с.
2. Карлофф Б. Деловая стратегия : пер. с англ. / Б. Карлофф. - М. : Изд-во "Экономика", 1991. - 239 с.
3. Космамбетова Р.П. Стратегія стійкого соціально-економічного розвитку й механізми її реалізації на прикладі республіки Казахстан / Р.П. Космамбетова // Журнал Персонал № 10/2005 стор. 72. - 81. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://personal.in.ua/article.php?ida=150].
4. Лукяненко Д.Г. Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації : монографія / за ред. д-ра екон. наук, проф. Д.Г. Лукяненка. - К. : Вид-во КНЕУ, 2001. - 538 с.
5. Митяй О.В. Проектний аналіз : навч. посібн. / О.В. Митяй. - К. : Вид-во "Професіонал", 2008. - 288 с.
6. Мізюк Б.М. Стратегічне управління : підручник. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - Львів : Вид-во "Магнолія плюс", 2006. - 392 с.
7. Пирог О.В. Сталий соціально-економічний розвиток України в умовах формування інвестиційної політики держави / О.В. Пирог, Л.І. Катан. - 2008. - № 4-2. [Електронний ресурс]. -
Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/Portal/Soc_Gum/Aprer/2008_4_2/63.pdf.
8. Портер М. Стратегія конкуренції : пер. з англ. / М. Портер. - К. : Вид-во "Основи", 1998. - 236 с.
9. Решетило В.П. Національна економіка : навч. посібн. / за заг. ред. В.П. Решетило. - Харків : Вид-во ХНАМГ, 2009. - 386 с.
10. Чистов С.М. Державне регулювання економіки : навч. посібн. / С.М. Чистов, А.Є. Никифоров, Т.Ф. Куценко та ін. - К. : Вид-во КНЕУ, 2000. - 316 с.
11. Швайка Л.А. Державне регулювання економіки : навч. посібн. / Л.А. Швайка. - К. : Вид-во "Знання", 2006. - 435 c.
12. Шершньова З.Є. Стратегічне управління : підручник / З.Є. Шершньова. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во КНЕУ, 2004. - 699 с.
Костюк И.В. Понятие стратегии экономического развития страны: социальное измерение
Обоснована сущность понятия стратегия как общей категории, которая является базовой в теории стратегического управления, будучи объединяющим механизмом целей возможностей (потенциала) и условий (внешней среды). Оценена важность ее разработки и значение в функционировании как предприятия, так и государства. Также рассмотрено понятие стратегии экономического развития сквозь призму социальных проблем, виды комплексного анализа, призванные сделать ее наиболее эффективной, и проанализированы подходы различных авторов к определению понятия стратегии и введены собственно. Проанализированы важнейшие стратегические цели, способствующие качественному преобразованию национальной социально-экономической системы.
Ключевые слова: стратегия, стратегия экономического развития, социальный анализ, устойчивое развитие.
216 Збірник науково-технічних праць 4. Економіка, планування та управління в галузях 217
Національний лісотехнічний університет України
Kostiuk I.V. The Concept of Economic Development Strategy: Social Dimension
The essence of the concept strategy as the general category, which is the basic theory of strategic management as a unifying mechanism for the purposes of opportunities (potential) and conditions (the environment), is substantiated. The importance of the strategy in the development of functioning both businesses and the state is estimated. The notion of economic development strategies is also considered in the light of social problems, various types of complex analysis, designed to make it most effective. Some approaches of different authors to the definition of strategies are analysed, and also the authors own definition is introduced. The key strategic objectives that will contribute to the qualitative transformation of the national socioeconomic system are examined.
Key words: strategy, economic development strategy, social analysis, sustainable development.
ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ УКРАЇНСЬКИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ
Розкрито сутність категорії "оборотні активи" та запропоновано авторське трактування цієї категорії. Наведено інформацію про забезпеченість українських підприємств оборотними активами та їхню структуру. Проаналізовано ефективність використання оборотних активів на підприємствах України. Виявлено взаємозвязок між ефективністю використання оборотних активів та фінансовими результатами діяльності підприємств упродовж аналізованого періоду. Рекомендовано виявляти точку екстремуму для оборотних активів кожного окремо взятого підприємства з метою формування політики управління оборотними активами на рівні підприємства.
Постановка проблеми. Ефективне функціонування окремого підприємства - запорука ефективного функціонування економіки країни загалом. Оборотні активи є одним із різновидів ресурсів підприємства, що потребують ефективного використання задля забезпечення позитивних результатів діяльності підприємства. Необєктивна структура оборотних активів та їхнє нераціональне використання є одними з основних причин незадовільного фінансового стану субєктів господарювання. Саме тому дедалі більшої актуальності набувають питання ефективності використання оборотних активів українськими підприємствами.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сутність та проблеми обліку оборотних активів досліджували: О.В. Богданова [1, с. 212-216], О.П. Гаценко-Колумбет [3, с. 44-45; 8, с. 324-332], О.П. Панадій [10], О.М. Филипенко, М.В. Стаднік [16, с. 50-56], О.М. Чубка [18, с. 314-315]. Над проблемами формування системи управління оборотними активами підприємства працювали: Н.В. Ващенко [2, с. 260-265], М.М. Забаштанський, Т.В. Забаштанська [6, с. 200-205], Л.В. Пельтек та С.М. Писаренко [12, с. 43-49], Л.Г. Соляник [15], З.В. Філатова та А.Г. Ротанова [17, с. 330-335]. Основні напрями підвищення ефективності управління оборотними активами підприємства систематизували
Науковий вісник НЛТУ України. - 2014. - Вип. 24.10
Е.О. Соколова та Г.С. Козак [14, с. 216-221]. Проте науковці не виділили єдиного підходу до трактування категорії "оборотні активи", не розробили єдиної концепції їхнього ефективного використання підприємством, недостатньо уваги приділили виявленню взаємозвязку між обсягом оборотних активів, що використовуються підприємством, та фінансовими результатами його діяльності.
Метою роботи є визначення та окреслення ефективності використання оборотних активів українськими підприємствами. Основні завдання: 1) систематизувати наявні та запропонувати авторське трактування категорії "оборотні активи"; 2) проаналізувати сучасний стан оборотності оборотних активів на українських підприємствах; 3) виявити та проаналізувати взаємозвязок фінансових результатів та обсягів використовуваних підприємством оборотних активів; 4) виявити та проаналізувати взаємозвязок ефективності використання оборотних активів та чистого прибутку підприємства.
Виклад основного матеріалу. Фінансовий стан підприємства значною мірою залежить від наявності та ефективності використання оборотних активів. Між ученими-економістами існують розбіжності щодо точного визначення сутності оборотних активів. Узагальнену інформацію щодо визначення категорії "оборотні активи" вченими-економістами подано в табл. 1.
Табл. 1. Визначення сутності категорії "оборотні активи" вченими-економістами
Автори Визначення
А.Г. Загородній Оборотні активи - це сукупність майнових цінностей підприємства, засобів
[7] виробництва, які обслуговують поточний господарський процес і повністю споживаються впродовж одного операційного (виробничого) циклу.
О.Д. Данілов Оборотні фонди - це частина виробничих фондів у вигляді певної сукуп-[5, c. 70] ності предметів праці, елементи яких цілком споживаються у кожному виробничому циклі, змінюють або повністю втрачають.
О.П. Колумбет Оборотні активи - це сукупність майнових цінностей підприємства, що об-
[8, с. 332] слуговують поточний господарський процес та цілком споживаються впродовж одного операційного (виробничо-комерційного) циклу.
О.П. Панадій Оборотні активи, поряд із засобами праці та робочою силою, є одним з ос-
[10] новних компонентів продуктивних сил, які впливають на виробництво та розподіл суспільно необхідного продукту як на рівні кожного конкретного підприємства, так і на рівні економіки загалом.
Г.О. Партин [11] Оборотні активи - це грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом 12 місяців з дати балансу.
Л.В. Пельтек, Оборотні активи - це грошові ресурси або група мобільних активів під-
С.М. Писаренко приємства з періодом використання до одного року, які безпосередньо об-
[12, с. 44] слуговують операційну діяльність підприємства і внаслідок високого рівня ліквідності повинні забезпечувати його платоспроможність за поточними фінансовими зобовязаннями.
Сьогодні не існує єдиного трактування поняття "оборотні активи", що зумовлює труднощі управління ними та забезпечення ефективності їхнього використання. Тому доцільно сформувати універсальне визначення цієї категорії, що максимально точно відповідатиме їхній внутрішній сутності. Варто погодитись із розумінням під "оборотними активами" тих активів підприємства, що використовуються впродовж одного виробничого (операційного) циклу, а також як деталізацію використання цих активів потрібно розглядати її ефектив-
218 Збірник науково-технічних праць 4. Економіка, планування та управління в галузях 219