Спільні процедури з вирішення спорів транскордонного характеру як один з основних кроків в еволюції міжнародного цивільного процесу. Наявність іноземного елемента в справі - фактор, що призводить до певних ускладнень процедури її судового розгляду.
Аннотация к работе
Законом України «Про міжнародне приватне право» закріплено таке поняття: іноземний елемент - це ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що виявляються в одній або кількох із таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, котрий проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; обєкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави. Відповідно до положень регламентів, що регулюють порядок вирішення дрібних спорів і видання судового наказу, під «транскордонними спорами» маються на увазі спори, у яких щонайменше одна зі сторін не проживає або тимчасово не проживає в іншій державі-члені ЄС, ніж держава-член, де має відбуватися судовий розгляд справи. Отже, основною ознакою поняття «транскордонний елемент» є субєктний склад учасників справи, які проживають або перебувають в іншій державі, ніж держава-член компетентного суду. Так, відповідно до положень Регламенту № 1896/2006, для його цілей під транскордонними справами маються на увазі такі справи, у яких хоча б одна зі сторін доміцильована або проживає в іншій державі-члені, ніж держава-член суду, який розглядає справу на момент подання заяви до суду (ч. Так, відповідно до Регламенту № 1896/2006, жителі держав - не членів ЄС мають право брати участь в ЕОР у таких випадках: якщо боржник є резидентом або постійним жителем іншої держави-члена ЄС, ніж суд, компетентний розглядати справу, а заявник не є громадянином держави-члена ЄС, останній може подати заяву за процедурою ЕОР, оскільки умови ст.