Вивчення основоположних засад формування відношення людини до світу. Принцип відповідності мети і засобів в системі етичних принципів. Колективізм-індивідуалізм як принципи соціального буття. Дослідження проблеми морального ідеалу в сучасній етиці.
Аннотация к работе
Поняття принцип в етиці.Принципи етики - це система понять, що відображають вихідні, основоположні засади здійснення людської життєвості, шляхи і засоби творення людяності життя в єдності двох природ людини: тілесної і духовної, чуттєвої і раціональної. Об?єктивна результативність відношення відображається у рівні моральної досконалості життя та досконалості його суб?єкта - людини. На рівні свідомого творення життєвості людство утверджує себе як особливий - розумний вид життя. Отже, моральні принципи відображають вихідні засади творення людського життя на основі свідомого, творчого ставлення людини до світу. Свою методологічну функцію вони відповідно виконують на трьох рівнях: на рівні людства як виду життя; на рівні конкретних історичних епох, конкретних суспільних систем з огляду відповідності їх поняттю людяності життя; зрештою, на рівні моральності людської особистості.Ефроїмсон говорить, що поряд із боротьбою за існування, характерною для тваринного світу, еволюція людини характеризується "надзвичайно інтенсивним відбором за властивостями, які ми можемо назвати людськими" [6, с 126]. Егоїзм (лат. ego - я) - це себелюбність, надання переваги особистим інтересам над загальними; альтруїзм (фр. altruisme від лат. alter - інший) - вияв безкорисливої турботи про благо інших і готовність жертвувати заради них особистими благами. Зазначимо, що поняття "егоїзм" не має в природі негативного морального забарвлення, оскільки егоїзм пов?язаний тут з інстинктом виживання і діє поряд з інстинктом взаємодопомоги. Ідея самоцінності життя, що культивується етичною теорією та оперта на інстинкт збереження родового життя, усвідомлення спорідненості людей з усім іншим природним світом, служить джерелом оптимізму щодо перспектив збереження життя на планеті. Культивуючи альтруїзм як принцип відношення людини до світу, людство створює об?єктивні підстави для саморозвитку виду "людина - розумна".Між природним світом і людиною постало опосередковуюче начало: органи другосигнального спілкування людей. Суспільність є тому видовою ознакою людини, укорінена в її "другій" природі і постійно відтворює себе у спілкуванні, засвідчуючи органічність його людському суспільству. Знаменно також і те, що люди часто воліють терпіти агресивність інших, аніж уникати спілкування взагалі. Колективізм утверджує сутність людського життя - його суспільність у прямих, невідчужених, безпосередніх формах. У прямих, безпосередніх формах колективізм утверджується діяльністю спілкування, в якій інша людина бачиться метою.Ідеал виявляє себе у двох основних формах. Пояснюючи, чому необхідне уособлення моральної досконалості в конкретному, чуттєво даному образі, Геґель говорить: "Якщо сам бог має з?являтися у належному втіленні, то цим втіленням може бути лише людська форма, оскільки крізь неї сяє духовне начало" [3, с. В єдності ідеї добра та чуттєвого втілення морального ідеалу в образах його носіїв досягається стійке утримання сутності добра в духовному досвіді людства. Образ моральної досконалості покликаний формувати ідеальні духовні потреби - здатність жити ідеалом, переживати його буття, тобто підноситися над повсякденним до суттєвого в стосунках. Ідеал конкретизується також у практиці подвижницького служіння ідеї, як це має місце в релігійній вірі.
План
Зміст
1. Поняття "принцип" в етиці
2. Альтруїзм-егоїзм - вихідні принципи родового життя
3. Колективізм-індивідуалізм - принципи соціального буття
4. Моральний ідеал - мета діяльності
Список використаної літератури
1. Поняття "принцип" в етиці
Список литературы
1. Ботавина Р. Н. Этика деловых отношений: Учебное пособие для студентов обучающихся по экономическим специальностям. М.: “Финансы и статистика”, 2010. 208 с.
2. Гах Й. М. Етика ділового спілкування: Навч. посібник. К.: Центр навчальної літератури, 2012. 160 с.
3. Герасимчук А. А., Тимошенко О. І. Етика та етикет. К.: ЄУ. 2011. 350 с.
4. Герчикова И. Н. Деловая этика и регулирование международной коммерческой практики: Учебн. Пособие. М.: Консалтбанкир, 2012. 576 с.
5. Дерлоу Дес. Ключові управлінські рішення. Технологія прийняття рішень: Пер. з англ. К.: Наукова думка, 2011. 242 с.
6. Зусін В. Я. Етика та етикет ділового спілкування: Навч. посібник. 2-е вид., перероб. і доп. К.: Центр навчальної літератури, 2012. 224 с.
7. Кубрак О. В. Етика ділового та повсякденного спілкування: Навч. посібник. Суми: ВДТ “Університетська книга”, 2010. 288 с.
8. Малахов В. Г. Етика: Курс лекцій. К.: Либідь, 2010. 304 с.
9. Мартыненко Н. М. Основы менеджмента: Учебник. К.: Каравелла, 2013. 496 с.
10. Палеха Ю. І. Ділова етика: Навчально-методичний посібник. К.: ЄУФІМБ, 2012. 250 с.
11. Палеха Ю. І. Етика ділових відносин: Навч. Посібник. К.: Кондор, 2010. 356 с.
12. Сердюк О. Д. Теорія та практика менеджменту: Навч. посібник. К.: Професіонал, 2014. 432 с.
13. Статінова Н. П., Радченко С. Г. Етика бізнесу: Навч. посібник. К.: КНТЕУ, 2010. 280 с.
14. Стоян Т. А. Діловий етикет: моральні цінності і культура поведінки бізнесмена: Навч. посібник. К.: Центр навчальної літератури, 2004. 232 с.