Міжнародний арбітраж як ефективний альтернативний механізм вирішення спору між договірними сторонами в умовах глобалізації. Організація оптимальної системи навчання та підготовки кадрів, здатних здійснювати арбітражну практику на міжнародній арені.
При низкой оригинальности работы "Поняття "міжнародний арбітраж" у контексті професійної підготовки майбутніх арбітражних юристів", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Поняття “міжнародний арбітраж” у контексті професійної підготовки майбутніх арбітражних юристівОтже, термін “міжнародний арбітраж” (“international arbitration”) може вживатись у двох значеннях: особлива процедура розгляду і врегулювання міжнародних суперечок; консенсуальний, приватний процес з винесенням обовязкового для сторін спору рішення, яке приймається одним або більше приватними, незалежними особами - арбітрами (арбітражними суддями), обраними сторонами на основі їх професійних та особистих якостей [9]; і постійно діючий або тимчасовий спеціально утворений за згодою сторін спору третейський орган чи арбітражна організація для розгляду окремого спору [3, с. 1.3 Типового Закону арбітраж вважається міжнародним, якщо: а) включає сторони, які мають комерційні підприємства в різних країнах, б) розглядає спори, які виникають із зобовязань, що підлягають виконанню в іншій від місця ведення бізнесу країні, в) сторони чітко домовилися про те, що предмет арбітражної угоди підпадає під юрисдикцію більш ніж однієї країни [7]. Після того як сторони досягли угоди про арбітраж, таке рішення стає обовязковим для них - сторони погоджуються передати свій спір до арбітражного суду, виключити юрисдикцію державних судів і підкоритися рішенням цього суду. Як правило, арбітражний суд може здійснювати лише ті повноваження, якими його наділили сторони спільно з додатковими або допоміжними повноваженнями, передбаченими законом (законами), що регулюють арбітраж. Не менш значимим кроком є проведення попередньої зустрічі (preliminary meeting) арбітрів і сторін, щоб ознайомитися з предметом спору, більш скрупульозно обговорити деталі процедури арбітражного розгляду, зокрема місце проведення арбітражу, мова арбітражного провадження, строк розгляду справи, обрання застосованого права, правила ведення арбітражного розгляду справи, порядок надання доказів по справі, порядок винесення арбітражного рішення, підстави припинення арбітражного розгляду, розмір і порядок сплати арбітражного збору, розподіл арбітражних витрат.
Вывод
На основі вищесказаного можна дійти таких висновків: 1) викладачу для ефективного викладання ділової іноземної мови магістрам, які навчаються за спеціальністю “Міжнародне економічне право та альтернативне вирішення спорів”, необхідно опанувати базовими поняттями, повязаними зі сферою міжнародного арбітражу;
2) з аналізованої літератури зрозуміло, що сторони, добровільно обираючи арбітражний спосіб вирішення конфлікту, прагнуть отримати справедливе, обовязкове для виконання рішення за допомогою третьої неупередженої сторони, уникнувши зайвих витрат чи зволікання. Варто також зазначити, що, незважаючи на гнучкість арбітражного розгляду, існують певні чіткі правила арбітражної процедури.
Перспективу подальших розвідок вбачаємо в аналізі сучасного стану професійної підготовки магістрів міжнародного арбітражу в Україні.
Список литературы
1. Бирюков П. Н. Международное право: учебн. пособие / П. Н. Бирюков. - [2-е изд.]. - М.: Юристь, 1999. - 416 с.
2. Шиб Т. Правові засади автономності арбітражного застереження / Т. Шиб // Віче. - 2011. - №12. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.viche.info/ioumal/2611/
3. Энтин М. Л. Международные судебные учреждения. Роль международных арбитражных и судебных органов в разрешении межгосударственных споров / М. Л. Энтин. - М.: Международные отношения, 1984. - 176 с.
4. A Guide to International Arbitration [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www. claytonutz.com
5. Biihring-Uhle C. Arbitration and Mediation in International Business / C. Biihring-Uhle. - [2-d edit.]. - Kluwer Law International, 2006. - 304 p.
6. Cotterrell R. The Sociology of Law: An Introduction / R. Cotterrell. - Oxford University Press, 1992.-398 p.
7. Goode R. Transnational Commercial Law: Text, Cases, and Materials /R. Goode, H. Kronke, E. MCKENDRICK. - Oxford University Press, 2007. - 629 p.
8. Guide to International Arbitration [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.lw.com/thoughtleadership/guide-to-intemational-arbitration-2014
9. Lookofsky J. M. Transnational Litigation and Commercial Arbitration: A Comparative Analysis of American, European and International Law. / J. M. Lookofsky. - N.Y.: Transnational Juris Publications, Inc., Ardsley-on-Hudson, 1992. - 782 p.
10. Mediate.com [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.mediate.com/articles/grant.cfim
11. Twining W. Reviving General Jurisprudence / W. Twining // Transnational Legal Processes / ed. Likosky M. - London: Butterworth, 2002. - P. 3-22.
12. What is Arbitration? [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.mediate.com/articles/grant.cffn
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
