Концепт, як основна одиниця лінгвокультурології. Виявлення підходів до дослідження мовної картини світу. Аналіз семантичного простору ключової лексеми "гість" у різносистемних мовах німецької та української. Особливість ключових понять гостинності.
Аннотация к работе
Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 3 (286), 2014Мова вбирає свідомі і несвідомі вербальні форми картини світу, підкорюючись національному менталітету певної лінгвокультурної спільноти, що примушує науковця виявити вербальне відображення концепту в мовній картині світу, на прикладі концепту „гостинність”, що і зумовлює актуальність нашого дослідження. Тому для досягнення зазначеної мети, ми окреслили такі завдання: 1) виявити підходи до дослідження мовної картини світу; 2) виявити вербальну складову концепту „гостинність” у мовній картині світу німецької та української мов. Існуючі визначення поняття мовної картини світу свідчать про необхідність розробки проблеми мовної картини світу, як утримувача досліджуваного нами концепту „гостинність”. Семантичне поле „гість” в українській мові відображене такими лексемами: „гість” - „гостювати, гостити, гоститися, гостиниця, (пестл.) гостонько, вгощатися, пригощати, гостинець (зменш., гостинчик), згодом заїжджі купці та їхні подарунки - гостина, шлях, яким вони їздили, - гостинець”, „гість” в образі Бога ходив по землі поміж людей, прийнявши людську подобу. У словотворчому гнізді слова „гість” української мови наявні деривати: гостя, нагостюватися, погостювати, загостюватися, відгостювати, гістьба (подорож,гостина), гостинник (господар готелю), гостівник (той, хто охоче ходить на бенкети), гостовниця (готель), гостьовицтво (гостинність), гостебний, гостеливий (гостинний), гостівний, гостний, гостьовитий, гощний, гоститися (вгощатися, гостювати), відгостини (відвідини-відповідь), погост (у Київській Русі - місце торгу і адміністративно-територіальна одиниця), пригіст (привіт), пригістник / пригісне (подарунок від гостей, подарунок на память), [25, Т.
Список литературы
1. Воркачев С. Г. Лингвокультурный концепт: типология и области бытования : монография / С. Г. Воркачев. - Волгоград : ВОЛГУ, 2007. - 400 с. 2. Апресин Ю. Д. Языковая картина мира и системная лексикография / Апресин Ю. Д. - М. : Школа „Языки славянских культур”, 2006. - 910 с. 3. Брутян Г. А. Языковая картина мира и ее роль в познании / Брутян Г. А. // Методологические проблемы анализа языка. - Ереван : Издательство Ереван. гос. ун-та, 1976. - C. 57 - 64. 4. Виноградова Л. Н. Зимняя календарная поэзия западных и восточных славян. Генезис и типология колядования / Виноградова Л. Н.; под. ред. Н. И. Толстого. - М. : Академия наук СССР Институт сславяноведения и балканистики; Изд-во „Наука”, 1982. - 258 с. 5. Вайсгербер Й. Л. Родной язык и формирование духа / Вайсгербер Й. Л. - М. : Книжный дом „ЛИБРОКОМ”, 2009. - 232 с. 6. Сімонок В. П. Мовна картина світу. Взаємодія мов / В. П. Сімонок ; Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. - Х. : Основа, 1998. - 171 с. 7. Голубовська І. О. Етноспецифічні константи мовної свідомості: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня док. філол. наук : спец. 10.02.15 „Загальне мовознавство” / І. О. Голубовська - К., 2004. - 27 c. 8. Неленько А. С. Загальне мовознавство: Історія лінгвістичних вчень: Аспекти, методи, прийоми, процедури дослідження мови : [посібник] /. А. С. Зеленько. - [Вид. 2-ге, перероб.]. - Луганськ : Альма-матер, 2002. - 276 с. 9. Загнітко А. П. Сучасні лінгвістичні теорії / А. П. Загнітко. - [2-ге вид., випр. і доп.]. - Донецьк : Юго-Восток Лтд, 2007. - 219 с. 10. Караулов Ю. Н. Русский язык и языковая личность / Ю. Н. Караулов - М. : Наука, 1987. - 264 с. 11. Лисиченко Л. А. Структура мовної картини світу / Л. А. Лисиченко // Мовознавство. - 2004. - № 5 - 6. - С. 36 - 41. 12. Маслова В. А. Когнитивная лингвистика : учебное пособие / Маслова В. А. - Минск : ТЕТРАСИСТЕМС, 2008. - 272 с. 13. Попова Т. О. Психосемантика універсальних етичних концептів в етномовній картині світу : дис... канд. філол. наук : 10.02.15 / Т. О. Попова - К., 2004. - 208 с. 14. Постовалова В. И. Существует ли языковая картина мира? / В. И. Постовалова // Язык как коммуникативная деятельность человека. - М. : Наука, 1987. - С. 67 - 79. 15. Руда Н. В. Мовна репрезентація категорії демінутивності: універсальне та ідіоетнічне : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.15 / Руда Наталя Вікторівна. - К., 2009. - 304 с. 16. Толстой Н. И. Избранные труды. Очерки по славянскому языкознанию / Толстой Н. И. - М. : „Языки русской культуры”. Т. 3. - 1999. - 464 с. 17. Ашиток Н. І. Мовна картина світу в філософсько-освітньому аспекті: монографія / Н. І. Ашиток; Дрогоб. держ. пед. ун-т ім. І. Франка. - Дрогобич, 2011. - 250 с. 18. Мороз В. Я. Гостинність як асиметрична модель історичної комунікації / В. Я. Мороз // Держава та 65
Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 3 (286), 2014 регіони. Сер. Гуманіт. науки. - 2012. - Вип. 2. - С. 141 - 143. 19. Duden. Deutsches Universalwoerterbuch [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.duden.de/recht schreibung/Gast_Besucher. - Назва з екрану. 20. Електронний архів (THEFREEDICTIONARY.com Deutsches Worterbuch., 2009 Farlex, Inc. and partners) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://de.thefree dictionary.com/.- Назва з екрану. 21. Електронний архів (THEFREEDICTIONARY.com Gro?worterbuch Deutsch als Fremdsprache., 2009 Farlex, Inc. and partners) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://de.thefreedictionary.com/. - Назва з екрану. 22. Словник української мови: в 11 т. [гол. ред. кол. акад. І. К. Білодід]. - Т. 2. - 1971. - 550 с. 23. Online Etymology Dictionary [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.etymonline.com/index.php?term=guest. - Назва з екрану. 24. Glosbe [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ru.glosbe.com/ ru/de/. - Назва з екрану. 25. Етимологічний словник української мови : в 7 т. [уклад. Р. В. Болдирєв, В. Т. Коломієць, А. П. Критенко, Т. Б. Лукинова, О. С. Мельничук, Г. І. Нікулін, Г. П. Півторак, О. Д. Пономарьов, Н. С. Родзевич, Н. П. Романова, О. Б. Ткаченко, А. Н. Шамота]. - Т. 1., Т. 2, Т3. - АН УРСР. НАН України. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. - К. : Видавництво „Наукова думка”, 1982. 26. Словник української мови: в 11 т. [гол. ред. кол. акад. І. К. Білодід]. - Т. 5. - 1974. - 840 с. 27. Етимологічний словник української мови : в 2 т. [опрац. Я. Б. Рудницьким]. - Т. 1. - Вінніпег, УВАН, 1972. - 968 с. 28. Словник староукраїнської мови XIV - XV ст. : в 2 т. [уклад. Д. Г. Гринчишин та ін.]. - T. 1. - К. : Видавництво „Наукова думка”, 1977. - 633 c. 29. Русавська В. А. Гостинність в українській побутовій культурі ХІХ ст.: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 17.00.01 „Теорія та історія культури” / В. А. Русавська. - К., - 2007. - 23 с. 30. Фразеологічний словник української мови [В. Д. Ужченко, Д. В. Ужченко]. - К. : Освіта, 1998. - 204 с.
Василькова І. О. Поняття „гостинність” вербалізоване в німецькій та українській мовних картинах світу
Дана стаття пропонує дослідження поняття „гостинність” в німецькій та українській мовних картинах світу. Товариськість, щирість, хлібосольність - ці риси викликають повагу в обох зазначених мовних картинах світу, докази чого ми знаходимо в мовному пласті словарних дефініцій. Поняття „гостинності” відображає асиметричність відносин між гостем та хазяїном. Етимологія слова „гість”, відображає відношення стосовно чужинця в зазначених мовних картинах світу і дає нам інформацію про розвиток такого явища як „гостинність”, яке тісно повязане з концептом „душа” і „серце” в німецькій та українській мовах. Певна тотожність в уявленнях щодо явища „гостинності” свідчить про спільні риси, які зближають мовні картини світу різносистемних мов німецької та української і свідчить про інтернаціональний характер
66
Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 3 (286), 2014 людського мислення, про спільність мов усього людства, універсальну логіко-поняттєву базу людства.
Ключові слова: лінгвокультурологічний підхід, концепт, концептуальна картина світу, мовна картина світу, менталітет, національна специфіка.
Василькова И. О. Понятие „гостеприимство” вербализванное в немецкой и украинской языковых картинах мира
Данная статья предлагает исследование понятия „гостеприимство” в немецкой и украинской языковых картинах мира. Общительность, открытость, щедрость - эти особенности вызывают уважение в обеих языковых картинах мира, проявления которого мы выявляем в языковом пласте словарных значений. Понятие „гостеприимства” отражает некоторую асимметричность отношений между гостем и хозяином. Этимология слова „гость” отражает отношения относительно чужого в указанных языковых картинах мира и дает нам информацию про развитие такого явления как гостеприимство, которое тесно связано с концептом „душа” и „сердце” в немецком и украинском языке. Некоторое подобие в представлениях относительно явления „гостеприимство” свидетельствует о схожих представлениях, которые сближают языковые картины мира разносистемных языков немецкого и украинского и свидетельствует об межнациональном характере человеческого мышления, про общность языков всего человечества, универсальную логико-понятийную базу человечества.
Ключевые слова: концепт, языковая картина мира, лингвокультурологический подход, концептуальная картина мира, менталитет, национальная специфика.
Vasilkova I. O. Verbalization of the Notion “Hospitality” in German and Ukrainian Language World Pictures
This article suggests the investigation of the notion “hospitality” in the language milieu of the German and Ukrainian languages, representing lingo-cultural character of the pointed out ethnic groups, their worldviews, which consists of the universal and idioethnic components. A concept as an item of the conceptual milieu, marked by the ethnocultural semantics, absorbs value dominants of examined lingo cultural societies. Language milieu collects verbalized facts of the concept “hospitality” in the language. Native speakers are guided by it, which source is nonverbal subconscious. Sociability, sincerity, lavishness are highly appreciated in both language milieus, and we can draw this conclusion by analyzing language strata of the word notions. The notion “hospitality” reflects the asymmetry of the guest related to the master of the house. The etymology of the word “guest” reflects the relation to the stranger in the pointed out language milieus and let us know the occurrence and development of the notion “hospitality”, which is related to the concepts “soul” and “heart” in the German and Ukrainian languages. Some
67
Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 3 (286), 2014 familiarity of the perception of this notion proves the existence of common features, which gives a common ground for the language milieus of the languages based on different systems and demonstrates the international character of the human thinking, the common base for the languages of the mankind, the universal logical notional base of the mankind.
Key words: linguo-cultural approach, concept, conceptual milieu, language milieu, mentality, national character.
Стаття надійшла до редакції 14.01.2014 р. Прийнято до друку 28.02.2014 p. Рецензент - к. філол. н., доц. Балабан О. О.
УДК [811.112.2’42:004.823]:821.112.2-31.09
S. V. Kozak
FRAME STRUCTURES DESCRIBING HUMAN APPEARANCE IN A GERMAN LITERARY DISCOURSE
In modern linguistic researches the cognitive approach plays an important part. In the field of cognitive science the method of conceptual analysis was developed as well as the frame analysis which acquires linguistic status after passing through certain periods of its development. Social science regards frames as the basic elements necessary for the description of certain social events; in psychology they are defined as a fixed system of parameters which express a certain object or event; artificial intelligence researches treat frames as a set of data which represent a stereotype situation.
The significance of cognitive approach is determined by its efficiency in the adequate interpretation of a discourse, as this process implies going out of discourse limits and involvement of background knowledge, because every act of speech production or speech understanding is not limited by the actualized meanings of the uttered or written words but requires encyclopedic knowledge [1, p. 165].
It should be noted that in recent years we can observe an increasing interest of the scientists to the processes of formation, existence and transfer of human knowledge. In particular for artificial intelligence researches an important task was the creation of the so called “knowledge packets” (Schanks term [2, p. 320]) which would contain encyclopaedia data about certain objects and situations. This process stimulated the appearance of the frame theories.
Frame is a phenomenon which has disputable interpretations, and that is undoubtedly attributed to its complexity and insufficient theoretical elaboration. In linguistics the problem of frames remains unsatisfactorily researched, especially in text linguistics. Some questions of this problematic