Значення здобутків економічної науки для виявлення психологічного сенсу ефективності. Теоретичні підходи до визначення сутності ефективності. Уточнення щодо психологічного змісту даного поняття На основі узагальнення теоретичних поглядів дослідників.
Аннотация к работе
Поняття «ефективність» та його психологічний змістУ статті надано аналіз поняття «ефективність». Розглянуті історичні витоки виникнення терміна «ефективність». Обґрунтовано значення здобутків економічної науки для виявлення психологічного сенсу ефективності. Надано характеристику теоретичних підходів до визначення сутності ефективності. На основі узагальнення теоретичних поглядів дослідників внесено уточнення щодо психологічного змісту поняття «ефективність». психологічний економічний ефективність
Джеджера О. В. аспирант Ровенского государственного гуманитарного университета
ПОНЯТИЕ «ЭФФЕКТИВНОСТЬ» И ЕГО ПСИХОЛОГИЧЕСКОЕ СОДЕРЖАНИЕ
В статье представлен анализ понятия «эффективность». Рассмотрены исторические истоки возникновения термина «эффективность». Обосновано значение достижений экономической науки для выявления психологического смысла эффективности. Представлено характеристику теоретических подходов к определению сущности эффективности. На основе обобщения теоретических взглядов исследователей внесены уточнения относительно психологического содержания понятия «эффективность».
Dzhedzhera O. V. graduate student of Rivne State Humanitarian University
THE CONCEPT OF «EFFICIENCY» AND ITS PSYCHOLOGICAL MEANING
Abstract
The article emphasizes the sense of efficiency for a successful life personality, the substantiates necessity of a theoretical study of the problem of efficiency.
The purpose of the article is to detection the psychological meaning of notion of «efficiency» based on an analysis of existing theoretical approaches. Through analysis of scientific literature found that the category of «efficiency» is relative characteristic of result (effect) activity. Reveals the role of economic theories in development efficiency problems. It is proved that in economics laid down prerequisites for determining the psychological content of effectiveness: informed opinion about complex influence of factors external and internal environment on the effectiveness of human activities.
It was established at the beginning of the twentieth century in the definition of «efficiency» ratio was displayed results of operations and its various aspects (costs, goals, values, needs), and the essence of efficiency defined as: characteristics of quality of activity; form of qualitative and quantitative expressing of results of activity. It was found that in psychological science, exist there are different approaches of understanding the performance. The main ones are: dispositional - in terms of formation of the system of personal qualities and peculiarities behavior; situational - based on the analysis of human behavior in different activity situations; ontological - in the plane of conditionality activities by psychic, biological and social factors.
The conducted analysis made it possible to determine the activity effectiveness of the personality as a function of the relative quality characteristics of the subject, reflecting its ability to achieve useful results at the lowest cost (lowest price) psychic and physical energy and time.
Key words: efficiency, effectiveness of the subject, the effectiveness of activity of the subject, the effect, the dispositional approach, the situational approach, the ontological approach.
Постановка проблеми. В умовах інтенсифікації усіх сфер суспільного життя актуалізується потреба в ефективних особистостях, спроможних ефективно діяти у складних життєвих умовах, зберігаючи працездатність і не шкодячи своєму фізичному і психічному здоров’ю.
Практична значущість зазначеної проблеми спричинила теоретичні пошуки в напрямі її розв’язання у багатьох галузях світоглядного і наукового знання: філософії (В. Афанасьєв, М. Андрющенко, В. Сагатовський, О. Разумовський, А. Урсул), праксеології (Т. Котарбіньский, Т. Пшоловський, О. Ланге, Я. Зеленевський), економіки (А. Куценко, К. Морс, Р. Страйк, О. Пузанов), управління (Н. Волкова, О. Лала, Г. Смолян, М. Солодкая, К. Тоболєв), психології (В. Асєєв, Л. Виготський, Є. Ільїн, О. Леонтьєв, В. Давидов, Л. Занков, Г. Ложкін, Ю. Орлов, Н. Повякель, Є. Трифонов, В. Шадриков, І. Шаповал, В. Якунин), педагогіки (Ю. Бабанський, В. Беспалько, В. Блінов, Л. Борисова, В. Данильчук, О. Дубасенюк, П. Зуєв, Л. Колесников, І. Матросова, В. Турченко, І. Шаповал).
Унаслідок розбіжностей у змісті предметів вивчення різних наук та, відповідно, у виборі наукових підходів і методів дослідження у науковому обігу сформувалися різні трактування ефективності.