Основні критерії, принципи та ознаки демократії. Основні інститути політики і прийняття рішень: Північноатлантична рада, комітет оборонного планування, група ядерного планування, військовий комітет. Консультації з країнами-партнерами та іншими країнами.
Аннотация к работе
Дана організація з моменту свого створення набрала великої політичної сили, членами якої на даний момент є 26 країн. У теперішній час Україна стоїть робить спроби приєднатися до даного блоку.Проблема демократії та її ролі в суспільно-політичному житті є однією з центральних у політології, яка ще з античних часів розглядала демократію як органічну ознаку цивілізованості суспільства. Демократія - форма державно-політичного устрою суспільства, яка ґрунтується на визнанні народу джерелом і носієм влади, на прагненні забезпечити справедливість, рівність, добробут усіх людей, що населяють певну державу. Виникла демократія разом із появою держави. За часів «тоталітарного соціалізму» сталося не розширення і збагачення змісту демократії, а навпаки - різке його збіднення, звуження і згортання (репресії, обмеження прав і свобод та ін.). Поняття «демократія» використовується не тільки для характеристики історичних типів державно-політичного устрою, а й на означення політичного процесу з відповідними методами і процедурами, що забезпечують участь народу в управлінні державою, всіма суспільними справами.Від критеріїв (ознак, показників) демократії залежить не тільки оцінка зрілості суспільства, а й визначення напрямів його подальшої демократизації. Тільки створюючи сприятливі умови для розкриття творчого потенціалу громадян і подолання їх соціальної інертності, суспільство одержує могутній імпульс саморозвитку шляхом залучення до демократичного процесу головної діючої сили історії - народу. Нині більшість політологів вважає, що демократія зможе дати адекватну сучасній цивілізації організацію політичного життя, тільки реалізуючи принцип самоуправління . Збігаючись в основному, демократизація і самоуправління мають і певні відмінності. Іншими словами, йдеться про перехід до політичної організації, яка робить управління суспільством і державою безпосередньою справою самих громадян.Принцип прийняття рішень на основі консенсусу стосується усіх справ Альянсу, який віддзеркалює той факт, що рішення приймають саме країни - члени НАТО і кожна з них бере участь у процесі прийняття рішень. Кожен з них відіграє надзвичайно важливу роль у процесах консультацій і прийняття рішень, які є основою співпраці, спільного планування і безпеки країн.Рішення в НАТО приймаються на основі консенсусу після обговорення і консультацій з країнами - членами Альянсу. Рішення, прийняте на основі консенсусу, є рішенням, згоду на яке дали і яке підтримали усі країни - члени НАТО. Це означає, що рішення, прийняте НАТО, є виразом колективної волі суверенних держав, які є членами Альянсу.Вона складається з постійних представників усіх країн - членів Альянсу, які проводять засідання принаймні щотижня. Рада також проводить засідання на вищому рівні за участю міністрів закордонних справ і міністрів оборони або глав держав та урядів, але повноваження її завжди однакові, а рішення мають однакову силу і статус незалежно від рівня, на якому проводилось засідання. Рада відіграє важливу роль щодо громадськості й робить заяви та комюніке, в яких пояснює як широкому загалу, так і урядам країн - не членів МАТО політику і рішення Альянсу. Отже, Рада є унікальним форумом для широкомасштабних консультацій між урядами країн - членів МАТО з усіх питань, що впливають на їхню безпеку і є найважливішим органом прийняття рішень в Альянсі. Усі країни - члени НАТО мають однакові права висловлювати свої погляди на засіданнях Ради.Комітет оборонного планування (ОРС), як правило, складається з постійних! представників, але, засідає на рівні міністрів оборони принаймні двічі на рік і займається більшістю оборонних справ та питань, повязаних з плануванням колективної оборони.Міністри оборони країн - членів МАТО, які беруть участь у роботі Комітету оборонного планування НАТО, регулярно зустрічаються на засіданнях Групи ядерного планування (№С), де вони обговорюють специфічні питання політики, повязаної з ядерними силами. Ці дискусії стосуються широкого спектра питань ядерної політики, зокрема безпеки, захисту і забезпечення ядерних озброєнь, систем інформації та звязку, питання розгортання озброєнь і більш широкі питання загального! характеру, такі як контроль над ядерними озброєннями та розповсюдження зброї! масового знищення. Роботу Групи ядерного планування готує штабна група МРС, яка складається з представників національних делегацій країн, що беруть участь у роботі МРС, представників Міжнародного військового штабу і представників стратегічних командувачів.Він є невідємним елементом апарату політики і прийняття рішень в Альянсі й забезпечує необхідний звязок між політичним процесом прийняття рішень у Північноатлантичній раді, Комітеті оборонного планування і Групі ядерного планування та інтегрованими командними структурами НАТО, які відповідають за проведення військових операцій і подальшу військову трансформацію Альянсу.
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Поняття демократія
1.1 Основні критерії, принципи та ознаки демократії
Розділ 2. Основні інститути політики і прийняття рішень
2.1 Прийняття рішень на основі консенсусу
2.2 Північноатлантична рада
2.3 Комітет оборонного планування
2.4 Група ядерного планування
2.5 Військовий комітет
2.6 Процес консультацій
2.7 Консультації з країнами-партнерами, іншими країнами - не членами та контактними країнами