Розгляд поняття політичної свідомості та його зміст. Характеристика рівнів політичної свідомості. Визначення основного змісту політичної ідеології. Типологізація політичної свідомості. Сукупність теоретичних положень про соціально-політичну дійсність.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки України Дніпропетровський національний університет ім. Виконала: Студентка групи ПМ-13-2коректувати політику з урахуванням даних політичного досвіду. емпіричний - базується на безпосередній практиці, участі в політичному процесі різних соціальних спільнот. Політика - це доцільна діяльність, вона передбачає наявність у діючого субєкта відповідних уявлень та знань про політичну дійсність, усвідомлення своїх спрямувань, формулювання мети, вибір засобів та методів її досягнення. Саме завдяки своїй регулятивно-управлінській функції політична свідомість впливає на формування і напрям розвитку елементів духовної сфери суспільства. Політичну свідомість зумовлюють і суперечливі та негативні чинники - кризовий стан економічної, політичної та соціальної сфери, падіння культурно-моральних підвалин суспільства, зростання корупції та злочинності тощо. Оскільки політика - галузь відносин між соціальними групами з приводу використання інститутів публічної влади для реалізації їх суспільно значущих потреб, то політична свідомість виступає як специфічна форма вираження політичних інтересів класів і соціальних груп.У найзагальнішому вигляді свідомість означає вищий рівень духовної активності людини як соціального субєкта. Діалектико-матеріалістичне вчення виходить з того, що неможливо аналізувати свідомість ізольовано від явищ суспільного життя, оскільки свідомість - властивість високоорганізованої матерії - мозку і виступає як усвідомлене буття, субєктивний образ обєктивного світу. Соціологія вважає, що свідомість виступає, передусім, як відображення в духовному житті людей їхнього суспільного буття, інтересів і уявлень різноманітних соціальних верств, класів, націй і суспільства в цілому. Отже, і політична свідомість виступає як відбиття в духовному житті людей їхнього політичного буття. Не менш важливе місце в політичній свідомості займає проблема політичних інтересів людей, які виступають мотивами, що спонукають до політичних дії.
План
Зміст
Вступ
Поняття політичної свідомості та його зміст
Рівні політичної свідомості
Політична ідеологія
Типологізація політичної свідомості
Список використаної літератури
Вступ
Вывод
У найзагальнішому вигляді свідомість означає вищий рівень духовної активності людини як соціального субєкта. Різноманітні філософські напрямки розглядають природу свідомості по-різному. Наприклад, ідеалізм виходить з того, що свідомість розвивається стихійно і може бути зрозуміла тільки самій собі. Діалектико-матеріалістичне вчення виходить з того, що неможливо аналізувати свідомість ізольовано від явищ суспільного життя, оскільки свідомість - властивість високоорганізованої матерії - мозку і виступає як усвідомлене буття, субєктивний образ обєктивного світу. Соціологія вважає, що свідомість виступає, передусім, як відображення в духовному житті людей їхнього суспільного буття, інтересів і уявлень різноманітних соціальних верств, класів, націй і суспільства в цілому.
Політика і політичні відношення є частиною суспільного буття. Отже, і політична свідомість виступає як відбиття в духовному житті людей їхнього політичного буття. При цьому політична свідомість обовязково є атрибутом політичної дії, її неодмінним елементом.
Оскільки головним питанням відношень людей в політичній сфері є питання про державну владу, то воно ж займає головне місце і в структурі політичної свідомості. Без його виявлення не може бути й мови про свідому участь у політиці.
Не менш важливе місце в політичній свідомості займає проблема політичних інтересів людей, які виступають мотивами, що спонукають до політичних дії.
Політична свідомість містить у собі все відбите соціальне буття, оскільки обєктом політичної діяльності є всі сфери суспільного життя.
За своїм змістом політична свідомість охоплює всі уявлення людей, що опосередковують їхні обєктивні звязки як з інститутами влади, так і між собою з приводу участі в управлінні справами держави і суспільства.
Визначення політичної свідомості як віддзеркалення політичної дійсності зовсім не означає, що воно є пасивним елементом політичного процесу. Навпаки, воно виступає як активний початок у політиці і навіть може випереджати суспільну практику й прогнозувати розвиток подій і завдяки цьому стимулювати політичну діяльність.
Політична свідомість та політична культура є одним з найважливіших складових політичного життя, що визначають його зміст та напрямки розвитку. Кожне суспільство має свої специфічні риси політичної свідомості та політичної культури. Однак дар проведення детального аналізу можна застосувати "чисті" типи, які узагальнюють політично-культурні якості суспільств за різними критеріями, розподіляють різні рівні політичної свідомості.
Саме аналіз політичної свідомості та політичної культури дає нам змогу зрозуміти, чому окремі соціальні групи і, навіть, цілі народи ведуть себе по-різному в однакових політичних умовах, по-різному оцінюють одні і ті ж явища політичного життя. У цих феноменах втілюється звязок поколінь, вплив традиції. Завдяки ним людина входить до суспільного та політичного життя, бере участь у суспільній взаємодії. Отже, політична свідомість та політична культура несуть велике функціональне навантаження.
Курс політології якраз і спрямований на формування у студентів знань про політичне життя, основи політичної впливовості та активної громадянської позиції, без чого неможливе ні створення стабільного демократичного суспільства, ні розробка новітньої ідеї українського державотворення.
Список литературы
1. Основи політології курс лекцій / Під ред. проф. Н.І. Сазонова. - Харків, 199З - С. 311 - 339.
2. Алмонд Г.А., Верба С. Гражданская культура и стабильность демократии // Полис. - 1992. - № 4.
3. Баталов Э.Я. Политическая культура современного американского общества. - М.: Наука. 1990. - 256 с.
4. Вебер М. Протестанская этика и дух капитализма / Избр. произв. - М.: Прогрес, 1990. - С. 60 - 273.
5. Гавриленко І. Чи потрібна державі ідеологія // Віче. - 1996. - №4. - С. 46 - 53.
6. Гаджиев К.С. Политическая культура: концептуальний аспект // Полис. - 1991 - № 6. - С. 22 - 34.
7. Донченко О. Концепція соціетальної психіки суспільства. Стаття друга: Соціетальні стани і процесси // Філософія і соціологічна думка. - 1994. - № 3 - 4. - С. 36 - 73.
8. Фарукшин М. Х. Политическая культура общества / Соц.-полит. науки. - 1991. - № 4. - С. 103 - 112.
9. Щегорцев В.А. Политическая культура: модели и реальности. - М., 1990.
10. Основи політології. Стислий словник термінів і понять. - М., 1993.
11. Основи политической науки. Учеб. пособие / Под ред. проф. В. П. Пугачева. - М., 1993. - № 2.