Поняття про малу групу і її сутнісні ознаки. Класифікація малих груп. Колектив як різновид малої групи. Соціометричний напрямок вивчення малих соціальних груп. Психологічні особливості підліткового віку. Міжособистісні стосунки підлітків у групі.
Аннотация к работе
Поняття про колектив, розвиток та шляхи їх формування Зміст соціальній група колектив підліток Вступ 1 Поняття про малу групу і її сутнісні ознаки 2 Класифікація малих груп 3 Колектив як різновид малої групи 4 Соціометричний напрямок вивчення малих соціальних груп 5 Психологічні особливості підліткового віку 6 Міжособистісні стосунки підлітків у групі Висновки Список літератури Вступ У сучасних умовах кризи соціалізація підлітка набуває гострого характеру. І саме у цьому виникають проблеми і труднощі, які впливають на формування підлітка як особистості. Тому, дитині необхідна підтримка в його адаптації в суспільстві, в прагненні реалізувати себе, навчитися спілкуванню, самовихованню. За більш ніж столітню історію експериментальної соціальної психології дослідники сформували незліченну кількість визначень цього поняття. Різноманітні сукупності індивідів соціальна психологія позначає загальними поняттями « соціальна спільність», «соціальна група». Ознаками, які об’єднують людей у соціальні спільності, є спільні цілі, інтереси, умови життєдіяльності, вік, стать, їх належність до єдиної культури, релігії, спосіб життя. За Р. Бейлзом, мала група, є :певна кількість людей, які активно взаємодіють між собою протягом більше як однієї зустрічі лице в лице, так що кожний одержує певне уявлення про всіх решту, достатнє, щоб розрізнити кожного персонально, реагувати на нього або пізніше, згадавши його. Дж. З великої кількості визначень малої групи дослідник Г.М.Андрєєва пропонує, на її думку, найбільш синтетичне і універсальне, але зауважує, що воно не претендує на точність і носить швидше описовий характер: мала група - це не численна за складом група, члени якої об’єднані спільною соціальною діяльністю і знаходяться у безпосередньому особистому спілкуванні, що є основою для виникнення емоційних стосунків, групових норм і групових процесів. Поділ на групи членства і референтні групи. Історично першим є розподіл малих груп на «первинні» і «вторинні», що було запропоновано американським дослідником Ч. Кулі (1864-1929). Вперше такий розподіл груп було запропоновано теж американським дослідником Е. Мейо у проведенні ним відомих хоторнських експериментів. Пізніше інші дослідники (Р. Мертон, Т. Ньюком) поширили поняття референтна група на всі обєднання, які є для індивіда еталоном в оцінці їх власного соціального становища, дій, поглядів .