Поняття політичної системи, її структура (політичні інститути, відносини, норми, свідомість і культура), основні функції (регулятивна, інтеграційна, дистрибутивна, політична соціалізація та ін.), топологія. Характеристика політичної системи України.
Аннотация к работе
Теорія політичної системи важлива для розуміння політичного життя будь-якого суспільства, а надто для передбачення напрямів і перспектив розвитку вітчизняної реальності. У науковій літературі побутують різні погляди, як на тлумачення поняття «політична система» суспільства, так і на сутність цього феномена. Прихильники соціологічної теорії обміну вважають політичну систему інститутом, який підтримує стабільність загальних правил щодо відносин обміну. Система - одне з основних понять політології, яке дає змогу скласти уявлення про суспільство у вигляді його абстрактної, спрощеної моделі чи окремих елементів.Термін "політична система" поширився після того, як американський політолог Девід Істон 1953 р. опублікував однойменну працю, в якій першим застосував приклад біологічних систем для теоретичного аналізу політичного життя. На думку цього вченого, політичні системи схожі на біологічні, наявні у навколишньому середовищі, що складається з безлічі інших систем - екологічної, економічної, духовно-ідеологічної тощо. Німецькі політологи традиційно концентрують увагу на питаннях місця і ролі держави в політичній системі, особливо виділяючи функції політичної системи, проблеми її відносної самостійності щодо інших підсистем суспільства. Натомість, пізнати якусь політичну систему означає розкрити її ознаки, структуру й звязки з зовнішнім (міжнародним) середовищем, історію виникнення, розвитку й занепаду, вивчити інтегративні, системні чинники, які забезпечують її цілісність, стабільне функціонування і саморозвиток. Політична система виникає на певному етапі розвитку суспільства, внаслідок його поділу на класи, виникнення держави і політики як такої.У політичній системі суспільства зазвичай розрізняють чотири основних групи елементів: політичні інститути; політичні відносини; політичні норми; політичну свідомість і політичну культуру3. Інституціональну підсистему політичної системи складають політичні інститути - формалізовані явища і процеси політичного життя суспільства, до яких належать як самі політичні установи - держава та її структурні елементи (парламент, уряд тощо), політичні партії, громадсько-політичні організації, органи місцевого самоврядування тощо, так і процеси їх упорядкованого функціонування. Оскільки політичні інститути є основними елементами політичної системи, то вона іноді визначається як «система інститутів (державних установ, політичних партій, громадських організацій), у межах якої відбувається політичне життя суспільства і здійснюється державна влада». Деякі дослідники ототожнюють поняття «політична система суспільства» та «політична організація суспільства», однак при цьому затушовується організаційний аспект політичної системи, позначуваний поняттям «політична організація суспільства», а саме це поняття втрачає своє методологічне значення. До політичної системи як її інститути входять не всі наявні в суспільстві громадські організації, а лише ті, що повязані з функціонуванням політичної влади.Життєдіяльність політичною системою проявляється у процесі виконання її функцій з допомогою тих чи інших методів і коштів, що відбивають конкретно-історичну обстановку. Функції політичною системою визначають її структуру, інститути та процес дії. Визначення функцій політичною системою непроста справа, оскільки не можна механічно переносити функції складових частин на функції загалом, адже першим притаманний власний набір функцій. У звязку з вивченням функціональних аспектів розвитку політичною системою потрібно уточнити саме поняття «функції». Парсонсу , мають чотири загальних основних функції: система має відповідати своєї «моделі», особливо у аспекті управління і короля над суспільством; вона повинна переважно адаптувати і регулювати свої відносини з довкіллям та інші системами; вона повинна переважно інтегрувати своїх функцій і завдання, тобто, визначати відносини між складовими її елементами; система, маючи конкретну мету, має робити усе задля досягнення цього, саме: формулювати їх, здійснювати відповідних заходів, орієнтувати ними населення.Виходячи з того, що на процес формування і функціонування політики впливає досить багато чинників - історичні традиції, культура, економічний розвиток, правова система, геополітичні умови, зрілість громадянського суспільства та інші, у сучасному світі склалось певне різноманіття політичних систем. Якщо за базову ознаку прийняти характер взаємин політичної системи із зовнішнім середовищем, то можна виокремити зачинені політичні системи автаркії та відчинені системи.