Формулювання положень, спрямованих на розвиток науки кримінального права та вдосконалення чинного законодавства України про поняття, підстави та форми злочинної відповідальності. Дослідження кодексів та нормативно-правових актів Франції та України.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукРозглядаються питання виникнення і розвитку інституту кримінальної відповідальності в кримінальному законодавстві Франції і України, їх вирішення в чинному кримінальному законодавстві та сучасній кримінально-правовій доктрині обох держав. На підставі проведеного аналізу пропонується авторське поняття структури кримінальної відповідальності, з урахуванням якої визначається її поняття і форми. У роботі визначено, виділено і проаналізовано підстави кримінальної відповідальності за кримінальним правом Франції, запропоновано вирішення цієї проблеми в кримінальному праві України, визначено поняття форми кримінальної відповідальності, встановлено в яких формах може реалізуватися кримінальна відповідальність за законодавством Франції та України, проведено аналіз виділених форм. Рассматриваются вопросы возникновения и развития института уголовной ответственности, исследуется нормативное решение этих вопросов в французских и украинских исторических источниках, а именно: УК Франции 1791 г., Кодексе полиции муниципальной и полиции исправительной 1791 г., Кодексе о деликтах и наказаниях 1795 г., УК 1810 г., других нормативных актах, принятых в период действия УК 1810 г., а так же в Русской правде, Литовских уставах, Правах, по которым судится малороссийский народ (Кодексе 1743 г.), УК 1922 г., 1927 г., 1960 г. Автор также обосновывает, что при формулировке понятия уголовной ответственности необходимо учитывать такие особенности: уголовная ответственность регламентируется исключительно законом; уголовная ответственность является одной из форм реализации охранительных уголовно-правовых отношений; уголовная ответственность имеет объективно-субъективную структуру, которая состоит в применении государством конкретных уголовно-правовых мер и их восприятии лицом, к которому они применяются.Вибір для порівняльного дослідження саме французького кримінального права обумовлений низкою обставин: Франція та Україна належать до держав з континентальною системою права; сучасне французьке та українське кримінальне законодавство характеризується подібністю ідей реформування та основних інститутів; чинне французьке кримінальне законодавство відносно нове і, на думку фахівців, увібрало в себе кращі надбання як французької, так і світової теорії та практики. Предметом дослідження стали положення Кримінальних кодексів та інших нормативно-правових актів Франції та України, Рішення Конституційного Суду України, опублікована судова практика, матеріали її узагальнення, а також положення доктрини кримінального права. Вперше обґрунтовано положення про те, що, незважаючи на розвиток кримінального законодавства Франції та України у різних соціально-політичних умовах, сучасне кримінальне законодавство обох держав є близьким за принципами кримінально-правового регулювання, а аналіз чинних КК Франції та України дозволяє зробити висновок, що застосовувані в них поняття "кримінальна відповідальність" за своїм логіко-правовим змістом є подібними. На відміну від висловлених в українській юридичній літературі позицій, доведено, що кримінальна відповідальність за чинним КК України включає такі елементи: обовязковий - осуд судом від імені держави вчиненого діяння та особи, яка його вчинила; факультативні - призначення покарання; загроза виконання (відбування) покарання; виконання (відбування) покарання; позбавлення і обмеження, конкретизовані вироком суду, які не є покаранням; судимість. На відміну від висловлених в юридичній літературі позицій, запропоновано поняття кримінальної відповідальності за кримінальним правом України визначати з врахуванням її структури як регламентовану законом одну з форм реалізації охоронних кримінально-правових відносин, що полягає в осуді судом від імені держави вчиненого діяння та особи, яка його вчинила, як правило, поєднаному з призначенням їй покарання, а в певних випадках також у виконанні призначеного покарання, і (чи) забезпеченні встановлених вироком суду позбавлень і обмежень, які не є покаранням, а також судимості та у вимушеному перетерпінні такою особою названих негативних правових наслідків вчиненого діяння.Щодо форм, в яких могла реалізуватись кримінальна відповідальність, то у французькому законодавстві мало місце істотне розширення їх нормативного закріплення, від єдиної - осуду з призначенням та виконанням (відбуванням) покарання, до пяти у чинному КК Франції.