Значення об’єктивної сторони злочину. Суспільно небезпечне діяння, його форми. Види суспільно небезпечних наслідків злочину. Причинний зв’язок між суспільно небезпечним діянням і небезпечним наслідком. Факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину.
Аннотация к работе
Контрольна робота з дисципліни “Кримінальне право” на тему: “Поняття, ознаки і значення обєктивної сторони злочину”Як-от ознаки, що характеризують зовнішній прояв злочину, зміни в навколишньому соціальному середовищі, до яких призводить учинення злочину, а також саме діяння, подія вчинення злочину. Суспільно значиме поводження особи, що складається з власних фізичних зусиль особи, використання іншої особи, а також використання машин, механізмів, сил природи або тварин. Обєктивна сторона злочину - це зовнішній акт суспільно небезпечного зазіхання на обєкт, що охороняється кримінальним правом. Всі ці елементи обєктивної сторони злочину мають значення: * для встановлення наявності складу злочину як підстави кримінальної відповідальності; Обєктивна сторона злочину має важливе значення для кримінального права, це значення полягає в тому, що вона є елементом складу злочину і входить до підстави кримінальної відповідальності, тобто до кримінальної відповідальності особа може бути притягнута лише тоді, коли у вчиненому нею діянні встановлені всі потрібні ознаки обєктивної сторони злочину, вона має важливе значення для правильної кваліфікації злочину, розмежування злочинів, відмежування злочинних діянь від не злочинних і багато в чому визначає суворість покарання встановленого в санкціях статей особливої частини КК України за відповідні злочини.Обєктивна сторона як елемент складу злочину охоплює ознаки, які характеризують злочин із точки зору його зовнішнього вияву, і містить велику кількість інформації для кваліфікації діяння. Обєктивна сторона злочину - це зовнішня сторона і зовнішнє вираження злочину, що характеризується суспільно небезпечним діянням (дією чи бездіяльністю), суспільно небезпечними наслідками, причинним звязком між діянням і суспільно небезпечними наслідками, місцем, часом, обстановкою, способами а також засобами вчинення злочину [1]. Далеко не завжди вказується в законі як ознаки конкретного складу злочину, проте вони можуть набути значення обовязкових ознак обєктивної сторони складу злочину, якщо ці ознаки прямо вказані у диспозиції статті Особливої частини Кримінального кодексу України або однозначно випливають з її змісту. Важливість обєктивної сторони злочину для кримінальної відповідальності, у тому, що саме цей елемент складу злочину є фундаментом усієї конструкції складу злочину і кримінальної відповідальності, свідчить той факт, що в диспозиціях статей Особливої частини КК України частіше всього вказуються саме ознаки обєктивної сторони злочину. Із цього, однак, не випливає висновок, що кожне протизаконне діяння було злочином, одне діяння без волі не може бути визнане злочином, а воля без діяння не може підлягати покаранню.Суспільна небезпечність злочину полягає в тому, що діяння (або бездіяльність) посягає на суспільні відносини, охоронювані кримінальним законом, викликає в них певні негативні зміни (шкода, збиток). Суспільно небезпечні наслідки, залежно від характеру і обсягу шкоди, заподіяної діянням обєкту можуть бути поділені на наслідки у вигляді реальної шкоди і наслідки у вигляді створення загрози заподіяння шкоди. Здебільшого злочини заподіюють реальну шкоду, наприклад вбивство, крадіжка, грабіж, хуліганство. Але чинне законодавство, також в деяких випадках встановлює відповідальність за діяння, що не заподіяли реальної шкоди конкретному обєкту, проте ставлять його при цьому в небезпеку заподіяння шкоди. Тут виділяють шкоду інтересам політичним, це наприклад злочини проти основ національної безпеки України, інтересам соціальним - злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина, організаційним, наприклад злочини проти правосуддя, суспільної безпеки, суспільного порядку і моральності.Мова про відповідальність особи за суспільно небезпечні наслідки, що наступили (при наявності, зрозуміло, провини) може йти тільки тоді коли вони знаходяться в причинному звязку з його дією або бездіяльністю, що відбулися. Причинний звязок, казуальність - обєктивний звязок між явищами, коли одне явище (причина) породжує зумовлене виникнення іншого явища (наслідку). За цією теорією діяння субєкта заподіяло суспільно небезпечний (злочинний) наслідок, діяння субєкта передує суспільно небезпечному (злочинному) наслідкові, діяння субєкта містить неминучість або реальну можливість настання суспільно небезпечного наслідку, суспільно небезпечний наслідок закономірно породжується конкретних умовах місця, часу та обстановки саме цим діянням субєкта, а не діянням інших осіб чи інших зовнішніх сил, а також суспільно небезпечний наслідок настає вслід за діянням субєкта. Якщо розглядати всю сукупність причинно-наслідкових звязків, ланок і опосередкувань, що призвели до настання суспільно небезпечного наслідку. то досить важко встановити, яке ж явище виступає причиною, а яке - наслідком, тому що наслідок як результат дії причини в той же час за певних умов сам трансформується в причину і тягне за собою новий наслідок.
План
План
Вступ
1. Поняття та значення обєктивної сторони злочину
2. Суспільно небезпечне діяння (дія чи бездіяльність)
3. Суспільно небезпечні наслідки злочину
4. Причинний звязок між суспільно небезпечним діянням і небезпечним наслідком
5. Факультативні ознаки обєктивної сторони злочину