Політика у сфері виконання покарань. Загальне поняття, джерела та ключові принципи кримінально-виконавчого права. Кримінально-виконавча діяльність як предмет правового регулювання. Предмет, завдання та система курсу кримінально-виконавчого права.
Аннотация к работе
Поняття кримінально-виконавчого праваЖиття та розвиток кожної держави повязане, перш за все, з певними цілями та ідеалами, на які орієнтуються органи та посадові особи такої держави, здійснюючи свою діяльність. Точніше буде сказати, що політика зявляється як певний результат та сталість цінностей, які визнає та чи інша держава. Кожна держава формує і здійснює політику у всіх сферах суспільного життя. Наявність такого широкого спектру галузей політики дає змогу визначити, що політика посідає значне місце у житті кожної держави. Бо саме політика надає державі, так би мовити, «колір», дає змогу «розпізнати» державу, визначитися з її системою цінностей, з її ставленням до інших (в тому числі до своїх громадян) та до самої себе.Це окрема, самостійна галузь права, яка характеризується наявністю власного предмету правового регулювання та притаманному йому методу правового регулювання. В нормах кримінально-виконавчого права закріплені основні положення та напрями, за якими повинна втілюватися кримінально-виконавча політика та здійснюватися кримінально-виконавча діяльність. Безумовно, кримінально-виконавче право здійснює регулювання кримінально-виконавчих правовідносин. Таким чином, предметом правового регулювання кримінально-виконавчого права є суспільні відносини, які складаються, існують та реалізуються між особами в процесі виконання-відбування кримінальних покарань. існує точка зору, автором якої є професор А. Х. Пояснюється це тим, що специфіка кримінально-виконавчих правовідносин обумовлює формування таких засобів кримінально-виконавчих правовідносин, які не допускають множинності та плюралізму поведінки в рамках цих правовідносин.Стаття 5 Кримінально-виконавчого кодексу визначає, що кримінально-виконавче законодавство ґрунтується на принципах: - невідворотності виконання і відбування покарання; Принципи кримінально-виконавчого права визначають стратегію і напрямки розвитку інститутів і норм цієї галузі права, забезпечують системність правового регулювання суспільних відносин, що виникають при виконанні покарань. Закріплення в кримінально-виконавчому кодексі принципів є дуже важливим фактором, який призваний окреслити певні рамки та орієнтири діяльності органів і установ виконання покарань. Принципи кримінально-виконавчого права відображають сутність, зміст і якісні особливості цієї галузі, визначають її місце в системі права і показують закономірності його подальшого розвитку. Якщо виявлена винна у скоєнні злочину особа і стосовно неї судом винесений обвинувальний вирок принцип невідворотності покарання трансформується у принцип невідворотності виконання і, відповідно, відбування покарання.Відносно кримінально-виконавчого права його джерелами є всі нормативно-правові акти, які регулюють питання виконання і порядку відбування кримінальних покарань особами, засудженими судами України, а також інші правовідносини, які виникають у звязку з виконанням і відбуванням кримінальних покарань та під час діяльності кримінально-виконавчої системи. Стаття 2 КВК України вказує, що кримінально-виконавче законодавство складається з КВК, інших актів законодавства, а також чинних міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України. 1 КВК України кримінально-виконавче законодавство визначає: - принципи виконання кримінальних покарань; Метою кримінально-виконавчого законодавства є захист інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими. Укази Президента України визначають правовий статус та компетенцію центрального органу виконавчої влади, який здійснює реалізацію єдиної державної політики у сфері виконання покарань та має спеціальну та виключну компетенцію з питань виконання покарань.Наявність галузі кримінально-виконавчого права викликає необхідність у теоретичних розробках, спрямованих на вдосконалення процесу виконання-відбування покарань та відпрацювання найбільш оптимального механізму реалізації кримінально-виконавчих правовідносин. Крім того, такі теоретичні розробки в кінцевому підсумку формують галузь наукових знань - науку кримінально-виконавчого права. Наука кримінально-виконавчого права має власний предмет вивчення та понятійний апарат, який створює термінологічну базу, необхідну для визначення сутності кримінально-виконавчої діяльності, меж інститутів кримінально-виконавчого права, правового статусу засудженого під час відбування покарання, відмінностей та особливостей кримінально-виконавчих правовідносин. Предметом науки кримінально-виконавчого права є також суспільні відносини, врегульовані нормами кримінально-виконавчого права, які складаються з приводу виконання та відбування кримінальних покарань.
План
План
1. Політика у сфері виконання покарань
2. Поняття кримінально-виконавчого права
3. Кримінально-виконавча діяльність як предмет правового регулювання
4. Принципи кримінально-виконавчого права
5. Джерела кримінально-виконавчого права
6. Наука кримінально-виконавчого права
7. Предмет та система курсу кримінально-виконавчого права