Кримінально-процесуальний закон: територіальна дія, ознаки, форма, завдання. Чинність закону в часі, просторі і щодо осіб. Стадії кримінального процесу. Сучасні проблеми застосування кримінально-процесуального законодавства, основні шляхи їх розв"язання.
Аннотация к работе
Зміст Вступ 1. Поняття кримінально-процесуального закону, його сутність і значення в кримінальному судочинстві 2. Дія кримінально-процесуального закону в часі, у просторі і щодо осіб 3. Сучасні проблеми застосування кримінально-процесуального законодавства і основні шляхи їх розвязання Висновки Список використаної літератури Вступ Кримінально-процесуальне право є джерелом формування кримінально-процесуального законодавства. Закони повинні вбирати в себе ознаки права, таким чином наповнюючись духом закону і його змістом. Особливістю кримінально-процесуального закону є те, що його застосування можливе за аналогією, на відміну від кримінального, оскільки процесуальне право є процедурним, а не матеріальним. Обговорення кримінально-процесуального законодавства як частини судово-правової реформи завжди викликає жваві дискусії вчених-процесуалістів, юристів-практиків, оскільки від того, яку концепцію КПК України буде прийнято, залежить розвиток кримінально-процесуальної науки, діяльність юристів-практиків на багато років вперед. Поняття кримінально-процесуального закону, його сутність і значення в кримінальному судочинстві Кримінально-процесуальний закон - це нормативно-правовий акт представницького вищого органу державної влади - Верховної Ради України, - який регулює порядок порушення кримінальних справ і здійснення у них провадження. Провадження в кримінальних справах на території України здійснюється за правилами Кримінально-процесуального кодексу України незалежно від місця вчинення злочину. Екстериторіальна дія закону регулюється міжнародними договорами і передбачає поширення законодавства певної держави за межами її території. Наприклад, згідно зі ст. 101 КПК дізнання за межами України за кримінально-процесуальним законом України здійснюють командири кораблів - у справах про злочини, вчинені підлеглими їм військовослужбовцями, а також про злочини, вчинені працівниками Збройних Сил України у звязку з виконанням ними службових обовязків під час походу за межами України (п. 3-1); капітани морських суден, що перебувають у далекому плаванні (п. 8). Зовнішньою, документальною формою кримінально-процесуального закону є нормативні акти, які можна класифікувати за різними підставами: 1) за юридичною силою - закони (КПК) і підзаконні акти (наприклад, Інструкція про порядок прийому, реєстрації, обліку та розгляду в органах, підрозділах та установах внутрішніх справ України заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини і пригоди); 2) за сферою дії - загальнообовязкові, спеціальні, локальні; 3) за ступенем загальності правових норм - загальні та норми, що конкретизують; 4) за характером волевиявлення - норми, що встановлюють, норми, що змінюють і норми, що скасовують; 5) за часом дії - ви-значено-строкові та невизначено-строкові; 6) за субєктами нормо-творчості - видані Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, міністерствами, відомствами. Про таку згоду робиться запит через Міністерство закордонних справ України.