Аналіз змісту та обсягу еклезіологічного поняття "Київська Церква" на основі його вжитку в історичних працях і церковних документах, що відображають еклезіяльну свідомість. Еклезіологічна оцінка головних етапів історичного розвитку Київської Церкви.
Аннотация к работе
Поняття Київської Церкви в історіографії та еклезіяльній свідомостіСеред них чільне місце посідає питання української церковної ідентичності та проблема розбудови єдиної самобутньої Церкви в Україні, Церкви Київської, яка свідчила би про воплочення та воскресіння Христа органічно зрозумілими в українському ментально-культурному просторі знаками, була б осердям духовної єдності всюди, куди тільки дійшов відгомін Володимирового хрещення. Адже Київська Церква частина Вселенської Церкви, і без єдності Київської Церкви Вселенська Церква не може перебувати в повноті й звершеності. Водночас, поза сумнівом, саме єдина, помісна й соборна, а також відкрита до решти світу Київська Церква на чолі з єдиним визнаним Предстоятелем Патріярхом Київським і всієї Руси-України3 є такою, що найкраще вестиме до спасіння нащадків Володимирового хрещення, хоч би де вони були розсіяні по світу. Ігора Мончака, які дали власні бачення поняття Київська Церква, в опублікованих на цей час дослідженнях щодо Київської Церкви не визначено конкретних критеріїв чи принципів ідентифікації тих або інших церковних спільнот із Київською Церквою, не обґрунтовано конкретних ознак, що визначають Київську Церкву, не подано чіткого розяснення того, що становить київську церковну ідентичність, не окреслено київську когорту Церков тощо. Однак на підставі власного аналізу багатьох джерел, що торкаються проблематики ідентичности церковних структур, пропонуємо шість підходів для віднесення різних еклезіяльних структур до єдиної і конкретної еклезіяльної родини, якою в нашому дослідженні є Київська Церква (як збірне еклезіологічне поняття): генезисний, обрядовий, територіяльний, євхаристійний, етнічний та ментальний, що випливають із різних аспектів розуміння Церкви.