Історія становлення та розвитку етики, поняття та сутність моралі. Опис та специфіка моральних якостей. Характеристика та специфіка нормативної етики, значення проповіді в процесі передачі морально-нормативного змісту. Задачі дескриптивної етики.
Аннотация к работе
Поняття етикиСтародавній римський філософ Цицерон, орієнтуючись на грецький досвід і прямо посилаючись на Аристотеля, сформував прикметник «moralis» (що належить до характеру, звичаїв), а від нього пізніше виникає поняття «moralitas» - мораль. У суспільній свідомості мораль стали розуміти як реальні явища (звичаї суспільства, сталі норми поведінки, оціночні уявлення про Добро, Зло, Справедливість тощо). Етику ж почали розглядати як науку, що вивчає мораль, реальне явище предметну сферу. У сучасній літературі за ними закріплюється, наслідуючи німецького філософа Георга Гегеля, розуміння моралі як форми суспільної свідомості, сукупності усвідомлюваних людьми принципів, норм, правил поведінки, а моральності - як утілення таких принципів, правил і норм у реальній поведінці людини та стосунках між нею й іншими людьми. Отже, історія (память) термінів дозволяє зробити висновок, що етика - це наука про мораль (моральність).