Основні функції державного регулювання в сфері охорони довкілля, стандартизація і нормування в цій галузі. Державний моніторинг навколишнього природного середовища. Державний облік об’єктів, що шкідливо впливають на стан навколишнього середовища.
Аннотация к работе
Зміст 1. Поняття державного регулювання в сфері охорони довкілля та його суб’єкти 2. Державний моніторинг навколишнього природного середовища 4. Ведення державних кадастрів природних ресурсів 5. Поняття державного регулювання в сфері охорони довкілля та його суб’єкти Охорона довкілля - система заходів щодо раціонального використання природних ресурсів, збереження особливо цінних та унікальних природних комплексів і забезпечення екологічної безпеки. В Україні охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини є обов’язковою умовою сталого економічного та соціального розвитку. Державному регулюванню підлягають стан навколишнього природного середовища, тобто сукупність природних і природно-соціальних умов і процесів, природні ресурси, як залучені до господарського обігу, так і ті, що на цей час не використовуються в народному господарстві (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліси та інші природні комплекси). Суть державного регулювання охорони навколишнього природного середовища визначається екологічною політикою держави, яка спрямовується на збереження безпечного для існування живої і неживої природи довкілля, на захист життя та здоров’я населення від негативного впливу забруднення навколишнього природного середовища, на досягнення гармонічної взаємодії суспільства і природи, на охорону, раціональне використання й відтворення природних ресурсів. Іншими нормативно-правовими актами є: Земельний кодекс України (2001 р.), Водний кодекс України (1995 р.), Лісовий кодекс України (1994 р.), Кодекс України про надра (1994р.), Закони України Про природно-заповідний фонд (1992 р.), Про охорону атмосферного повітря (1992 р.), Про тваринний світ (2001р.), Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку (1995р.), Про екологічну експертизу (1995 р.), Про виключну (морську) економічну зону України (1995 р.), „Про питну воду та питне водопостачання (2002 р.), Про утилізацію радіоактивних відходів (1995 р.), Про відходи (1998 р.) тощо. Верховною Радою України ратифіковано велику кількість міжнародних договорів у сфері охорони навколишнього природного середовища. Так, функції державного регулювання в галузі охорони навколишнього середовища здійснюють: Кабінет Міністрів України, Уряд Автономної Республіки Крим, обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Міністерство охорони здоров’я України, Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерство палива та енергетики України, Державний комітет України по земельних ресурсах, Державний комітет України по водному господарству, Державний комітет лісового господарства України, Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики, а також обласні, районні, районні в містах, міські, сільські, селищні ради народних депутатів. Винятковою особливістю екологічного стану є ускладнення екологічно небезпечних локальних ситуації після аварії на Чорнобильській атомній електростанції.