Поняття часу та його реалізація у німецькій мові (діахронічне дослідження) - Автореферат

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.І. АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРоботу виконано на кафедрі німецької філології Одеського національного університету імені І.І.Мечникова, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Таранець Валентин Григорович, Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, професор кафедри української та іноземних мов. Захист відбудеться 23 жовтня 2008 року о 12.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.051.02 в Одеському національному університеті імені І.І.Мечникова за адресою: 65058, м.Протягом тривалого часу в мовознавстві не послаблюється увага до досліджень у галузі семантики, де суміщаються перш за все змістові та формальні явища мови. Взаємодія форми та змісту утворює основу природи мови, відбиваючи її зародження і розвиток. Очевидно, що вивчення структурно-семантичних відношень лексем буде глибшим та всеохоплюючим при розгляді їх у динаміці, тобто у процесі розвитку мови. Кочерган, який досліджував лексичну групу „час” в українській мові, писав: „Питання про природу лексики та семантичні відношення у мовах стикається із серйозними труднощами, обумовленими складним характером словникового складу, і може бути вирішеним лише на основі історичного підходу”. Сучасний стан розвитку лінгвістичної науки зосереджує увагу на поглибленому дослідженні семантики та реконструкції темпоральних мовних одиниць, що уможливлює відтворення картини уявлень і сприйняття оточуючого світу людиною, зародження та розвитку понять і мисленнєвих категорій, їх реалізації в мові.Яхнов), де вивчено слова зі значенням «час» у парадигматичному і синтагматичному аспектах, детально описано лексико-семантичні варіанти часових позначень, проведено порівняльний аналіз цих лексем у різних мовах, на окремому зрізі мови, частково в історії однієї мови. В лінгвістичних роботах, які торкаються цього питання, представлено ті чи інші форми та значення слів, що позначають «час», здійснено спроби психолінгвістичного опису семантичних відношень у групі часопозначень, розглянуто можливість системного опису семантики темпоральних слів, їх класифікацію, але досить рідко зясовується походження і розвиток лексико-семантичних одиниць, відсутня глибока реконструкція та відповідно їх початкове мотивування. У другому розділі «Семантика давньоверхньонімецьких іменників, що виражають поняття «час» розглянуто ЛСВ іменників ziti, tag, naht, manod, wehha, jar, зародження цих іменників, їх символіку та реалізацію в давньоверхньонімецьких текстах, на основі отриманих даних реконструйовано праформи та зясовано їх первинну значимість. Левицький подає в споріднених формах різних германських мов: дангл. tid ‘час, година’, англ. tide ‘приплив, відлив’, гол. tijd ‘час’, дсканд. *tidiz ‘відрізок часу’, до них же вчений зараховує також: англ. time ‘час’, дангл.В дисертаційному дослідженні проведено лексико-семантичний та етимологічний аналізи основної групи лексем, що позначають час у німецькій мові. Результати аналізу сформульовано у наступних висновках: Незважаючи на велику кількість досліджень, присвячених концепту ‘час’ у німецькій та інших мовах, питання походження і розвитку слів, що позначають це поняття, наразі вивчені недостатньо. Припускаємо, що семантика Zeit ‘час’ і Tag ‘день’ має спільні генетичні витоки: як було встановлено у процесі аналізу двн. текстів, ці лексеми близькі за своєю семантикою і мають іноді однакове значення ‘час’. Це поняття розвивалося в німецькій та інших германських мовах у такому вигляді: nacht ‘доба; ніч’ > nacht und tag ‘ніч і день; доба’ > tag ‘день; доба’, nacht ‘ніч’. Іменник Nacht утратив у сучасній мові своє значення ‘доба’ у порівнянні з двн. періодом і закріпив за собою поняття ‘темна частина доби’, а перше значення реалізується лише у сполученні Tag und Nacht.

2. Основний зміст роботи

В дисертаційному дослідженні проведено лексико-семантичний та етимологічний аналізи основної групи лексем, що позначають час у німецькій мові. Результати аналізу сформульовано у наступних висновках: Незважаючи на велику кількість досліджень, присвячених концепту ‘час’ у німецькій та інших мовах, питання походження і розвитку слів, що позначають це поняття, наразі вивчені недостатньо.

Загальне поняття про час зафіксовано у двн. період і остаточно формується на початку нововерхньонімецького. Основними значеннями відповідних іменників є ‘період’ (відрізок часового потоку) і ‘момент’ (точка в часовому потоці). При цьому значення ‘період’ кількісно превалює.

Аналіз темпоральних іменників уможливлює висновок про те, що кожний з них уміщує часовий інтервал, наділений своєю узагальнено-семантичною характеристикою, а саме: · конкретний інтервал, який задається на часовій осі конкретною подією, процесом або станом;

· узагальнений інтервал, який задається на часовій осі не однією подією, а певною загальною характеристикою цілої низки наявних у ньому подій;

· здатний фіксувати лише сучасне людське життя і не стосується далекого минулого.

Вживання у давніх німецьких текстах лексеми ziti свідчить про вираження нею значень ‘великий/малий’ відрізок часу щодо конкретних подій і реалій. У цілому характеризується дискретний прояв часових реалізацій, які походять від просторових відношень. Відрізки часу мають циклічний характер.

Відповідно до етимології слова ziti ‘час’ його семантика є амбівалентною за своєю природою, що містить поняття ‘темний/світлий’, зміна яких визначає циклічність. В основі словоформи є корінь герм. *ti, представлений у вигляді редуплікації, що свідчить про його індоєвропейські витоки. Очевидно, що двн. *ziti- бере початок від реалізації ‘зміна дня і ночі, доба’.

Припускаємо, що семантика Zeit ‘час’ і Tag ‘день’ має спільні генетичні витоки: як було встановлено у процесі аналізу двн. текстів, ці лексеми близькі за своєю семантикою і мають іноді однакове значення ‘час’. Перетин їх семантичних полів уможливлює припущення про синкретизм цих найменувань.

Давньоверхньонімецький матеріал свідчить про розширення понятійного поля часу, що спричинило появу синонімів у вигляді tag, nacht, hwile, які виражають окремі відрізки часу і точніше реалізують його поняття.

У двн. мові набуло широкого розвитку значення ‘доба’, реалізоване в текстах через словоформи tag і nacht. Це поняття розвивалося в німецькій та інших германських мовах у такому вигляді: nacht ‘доба; ніч’ > nacht und tag ‘ніч і день; доба’ > tag ‘день; доба’, nacht ‘ніч’.

Іменник Nacht утратив у сучасній мові своє значення ‘доба’ у порівнянні з двн. періодом і закріпив за собою поняття ‘темна частина доби’, а перше значення реалізується лише у сполученні Tag und Nacht.

Використання слів зі значенням ‘доба’, яка виступає мінімальною одиницею часу, стало основою зародження понять ‘тиждень’ та ‘місяць’ і як результат закріпило словопозначення у вигляді monat і wohhe. Лексеми Woche і Monat мають у сучасній німецькій мові малу кількість лексико-семантичних варіантів (1 і 2) у порівнянні з іншими позначеннями часу, що пояснює рідке їх вживання в текстах двн., свн. і рнвн. періодів. Вони зберегли свої основні значення ‘тиждень’ і ‘місяць’ до теперішнього часу. Поняття ‘тиждень’ мало в германців і згодом у німецькій мові розвиток у напрямку: ‘чотирнадцятиденний лунний цикл’ > ‘восьмиденний цикл’ > ‘семиденний цикл (тиждень)’.

Аналіз двн. текстів та інших матеріалів уможливив визначення шляхів розвитку поняття ‘рік’. Значення іменника Jahr має таку деривацію: uuintar ‘рік; зима’ > wintro endi sumaro ‘рік; півроку’ > jar ‘рік’. Іменник не набув нових значень у сучасній німецькій мові, а закріпив за собою основні значення свн. періоду ‘рік’ і ‘вік’.

Розглянуті словоформи, що виражають різні відрізки часу у двн. мові, дають змогу констатувати їх різну хронологію, згідно з якою зародження понять і відповідно слів ziti, tag, nacht, hwile належить до праіндоєвропейського періоду, а часопозначення monat, wohhe, jar ілюструють їх прагерманське походження.

Аналіз семантики слів, які позначають ‘час’ у двн., свн, рнвн. і сучасному періодах розвитку німецької мови, свідчить про розширення сфери їх вживання і також появу нових семантичних значень. Дослідження засвідчує в цілому дивергентний процес розвитку семантики слів, що відбиває реалізації поняття часу в німецькій мові. Проте в основі темпоральної лексики, з огляду на давність існування і частоту її реалізації, збереглися основні значення, що існували ще у двн. і закріпились у свн. і рнвн. періоди. семантика слово лінгвістичний мова

Результати дослідження семантики іменників зі значенням ‘час’ у німецькій мові окреслюють нові перспективи вивчення реалізації розглянутого поняття в інших германських мовах і встановлення їх типологічних рис.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях

1. Семантика слова ziti и его реконструкция (на материале древневерхненемецких текстов) // Записки з романо-германської філології. - Вип.16. - Одеса: Феникс, 2005. - С.31-40.

2. Семантика слов Tag ‘день’ и Nacht ‘ночь’ в древневерхненемецком языке // Новітня філологія. Сборник научных трудов. ? Вып. 1. ? Николаев: МДГУ, 2005. ? С.32-41.

3. Семантика немецкого слова das Jahr и зарождение понятия год у германцев (на материале древних текстов) // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах. Збірник наукових праць. - Вип.13. - Донецьк: ДОННУ, 2006. - С.163-172.

4. Семантика слова ziti в древненемецком языке // Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес: Матеріали міжнародної наукової конференції. - Чернівці: Рута, 2004. - С.92-94.

5. Понятие ‘сутки’ у германцев и выражение его в языке (на материале древних немецких текстов) // Функционализм как основа лингвистических исследований: Материалы XII международной конференции пофункциональной лингвистике. - Ялта: Доля, 2005. - С.123-125.

6. Семантика слова Jahr ‘год’ в немецком языке (на материале древних текстов) // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур: Матеріали IV міжвузівської конференції молодих учених. - Донецьк: ДОННУ, 2006. - С.104-107.

7. Зарождение понятий ’месяц’ и ’неделя’ в немецком языке (на материале древне- и средневерхненемецких текстов) // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур: Матеріали V міжвузівської конференції молодих учених. - Донецьк: ДОННУ, 2007. - С.77-79.

8. Семантика существительных, обозначающих ‘время’ в немецком языке (на материале древне- и средневерхненемецких текстов) // Наукові записки Міжнародного гуманітарного університету. ? Вып. 6. ? Одесса: Міжнар. гуманітар. ун-т, 2007. ? С.62-67.