Поняття та зміст банківської таємниці як правового режиму інформації, що має обмежений доступ. Правила та процедури, регламентовані на законодавчому рівні. Особливості захисту банківської таємниці, відповідальність за посягання на неї.
Аннотация к работе
З розширенням сфери банківської діяльності, з посиленням ролі банків, їх впливу на економіку зростає і потреба в постійному вдосконаленні банківського законодавства, судової практики, а також наукових, доктринальних розробок у цій області. Олійник вважає, що проблема банківської таємниці повинна розглядатися виходячи з деяких загальних положень, які, очевидно, слід обумовити в самому початку і мати на увазі в процесі викладу подальших положень. Ці положення полягають у наступному: поняття банківської таємниці є одним з видів правових режимів інформації, що володіє обмеженим доступом; цей режим співвідноситься з такими режимами, як режим комерційної, релігійної, медичної, слідчої та судової таємниці;Клієнт банку особисто жодних дій з таким видом інформації не може здійснити, хоча така інформація і має статус виду його комерційної таємниці. Дії по відношенню до інформації, яка містить банківську таємницю, можуть вчиняти лише банки у відповідь на відповідну форму звернення, наприклад, запити. Доступ до інформації, яка містить банківську таємницю може бути забезпечений самим банком через розкриття або розголошення. У вузькому розумінні банківська таємниця - це обовязок банку зберігати в таємниці операції клієнтів від сторонніх осіб, насамперед конкурентів того чи іншого клієнта банку, операції, рахунки та вклади (депозити) своїх клієнтів і кореспондентів. Під банківською таємницею слід розуміти інформацію щодо діяльності та особи клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третіми особами при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту.Згідно статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність" [2] Банки в Україні гарантують таємницю по операціях, рахунках та вкладах своїх клієнтів і кореспондентів. Довідки по операціях і рахунках юридичних осіб та інших організацій видаються самим організаціям, органам державної податкової служби з питань оподаткування, органам Пенсійного фонду України з питань сплати страхових внесків, а також у випадках, передбачених законодавством, на письмову вимогу судам, органам державної виконавчої служби, органам прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ, Антимонопольного комітету України, державної контрольно-ревізійної служби, арбітражному суду та аудиторським організаціям. В НБ України зобовязує всі банки забезпечувати зберігання та захист інформації, яка містить банківську таємницю. Субєкти які мають доступ до інформації, що містить банківську таємницю, у власних інструкціях з діловодства з урахуванням особливостей своєї діяльності повинні встановити особливий порядок реєстрації використання, зберігання та доступу до документів, що містять банківську таємницю; Порядок реєстрації вихідних документів, роботи з документами, що містять банківську таємницю, відправлення та зберігання документів, які містять банківську таємницю;Порушення банківської таємниці полягає в розкритті відповідної інформації (частини інформації) без згоди уповноваженої особи (клієнта, кореспондента) або у використанні її банківським службовцям у своїх інтересах. У разі розголошення банком відомостей, що містять банківську таємницю, клієнт має право вимагати від банку відшкодування завданих збитків та моральної шкоди. Оскільки банківська таємниця є різновидом комерційної таємниці, у випадку незаконного використання відомостей, що становлять комерційну (банківську) таємницю, у випадку розголошення комерційної (банківської) таємниці, за наявності необхідних умов, настає кримінальна відповідальність. Згідно статті 232 Кримінального кодексу України "Умисне розголошення комерційної або банківської таємниці без згоди її власника особою, якій ця таємниця відома у звязку з професійною або службовою діяльністю, якщо воно вчинене з корисливих чи інших особистих мотивів і завдало істотної шкоди субєкту господарської діяльності, - карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Антіпов, притягнення особи до кримінальної відповідальності можливе лише у разі, коли використання або розголошення відомостей, що містять банківську таємницю, спричинило істотну шкоду субєкту господарювання.Банківська таємниця є засобом захисту особи клієнта, охорони ділової репутації та зміцнює довіру до національної банківської системи. З метою більш повного захисту інтересів клієнтів оптимальним було б обмеження на рівні закону кола осіб, які мають право на отримання інформації, що містить банківську таємницю.
План
План
Вступ
1. Поняття та зміст банківської таємниці
2. Захист банківської таємниці
3. Відповідальність за посягання на банківську таємницю
Висновок
Список використаної літератури
Вывод
Банківська таємниця є засобом захисту особи клієнта, охорони ділової репутації та зміцнює довіру до національної банківської системи. З метою більш повного захисту інтересів клієнтів оптимальним було б обмеження на рівні закону кола осіб, які мають право на отримання інформації, що містить банківську таємницю. Це дало б змогу уникнути можливих зловживань при отриманні й використанні інформації про наявність і рух коштів та забезпечило б гарантії захисту прав і законних інтересів клієнтів банку. Щодо розголошення банківської таємниці, то більш суворої відповідальності, а ніж кримінальна в практиці різних країн не застосовується. Запобігти розголошенню банківської таємниці сам клієнт банку, відповідно як у разі розкриття, не може, оскільки такі дії ініціюються самим банком, або є його прямим обовязком. Субєкти господарювання можуть при обранні банку керуватись його надійністю, системою захисту інформації, політикою конфіденційності тощо.
Розвиваючи проблему закритості інформації, яка містить банківську таємницю, необхідно визначити критерії оцінювання діяльності банку, які б дали змогу субєктам господарювання для обслуговування своєї діяльності обирати надійний банк, чим захистити свою ділову репутацію та ринкове становище.
Список литературы
1. Постанова Правління Національного банку України від 14 липня 2006 року N 267 "Про затвердження Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці"
2. Закон України "Про банки і банківську діяльність". http://zakon1. rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page4
3. "Проблема закритості інформації яка містить банківську таємницю" Михальчишин Н.Л., http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vviem/2011_2/28. pdf
4. Толстой А. Банківська таємниця - це. // Матеріали УНІАН, 2009 // rights. unian.net.
5. Антіпов М. Збереження банківської таємниці // Обрій-ПІБ. - №30. - 2002 // www.obriy. pib.com.ua.
6. Цивільне процесуальне право країни: Підручник/ Бичков С.С., Бірюков І.А., Бобрик В.І. та ін.; за заг. ред. С.С. Бичкової. - К.: Атіка, 2009. - 760 с.
7. Цивільний кодекс України: станом на 5.09.2008 р. - К.: Велес, 2008. - 272с.