Поняття і зміст права людини на працю та його конституційні гарантії в Україні - Контрольная работа

Міністерство аграрної політики України Поняття і зміст права людини на працю та його конституційні гарантії в Україні з дисципліни: Трудове правоЦе право належить до групи соціально-економічних прав і відображає потребу людини не лише створювати і здобувати джерела для існування для себе і своєї сімі, а й реалізувати свій творчий потенціал, виражати свою особистість. Українська держава визначає юридичні гарантії права на працю, які містяться в законодавстві: в нормах трудового, адміністративного і кримінального права. Серед конституційних прав і свобод громадян України визначальними є соціально-економічні права, а серед останніх першим в Конституції стоїть право на працю, а також право на соціальний захист, що включає право на забезпечення в разі безробіття з незалежних від працівника обставин. Право на працю полягає в можливості заробляти собі на життя працею, яку людина вільно обирає або погоджується, в її оплаті відповідно до її кількості та якості, але не нижче встановленого державою мінімального розміру. Зрозуміло, що в умовах ринкової економіки, коли ми маємо справу з масовим безробіттям, право на працю полягає у можливості отримання не будь-якої роботи за бажанням громадянина, а з урахуванням суспільних потреб, тобто при наявності вільних робочих місць.У міжнародному пакті про економічні, соціальні та культурні права (1966 р.) «держави визнають право на працю, що вміщує у собі право кожної людини заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає і на яку вона вільно погоджується». Це означає що кожна людина має право на працю, право вільно обирати ту чи іншу роботу та одержувати за неї винагороду у вигляді заробітної плати, яка дає їй можливість гідно існувати та утримувати сімю. Серед економічних прав Конституція України фіксує "право на працю, на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, право на захист від незаконного звільнення та на своєчасне одержання винагороди за працю", право тих, хто працює, на страйк, право кожного, хто працює, на відпочинок. При цьому, право на працю передбачає і можливість вибору професії, роду занять і роботи відповідно до здібностей, професійної підготовки, освіти та з урахуванням суспільних потреб. Щодо законодавства України про працю, то воно встановлює слідуючи юридичні гарантії права на працю: недопустимість необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу, заборона переводити працівника на іншу постійну роботу без його згоди, чітка регламентація умов і порядку звільнення з роботи, в деяких випадках недопустимість звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди профспілкового комітету, встановлення особливих гарантій реалізації права на працю для жінок, неповнолітніх, молодих робітників та деяких інших категорій працівників, забезпечення деяким категоріям працівників переважного права на заміщення на роботі при вивільненні працівників у звязку із змінами в організації виробництва і праці, юридичні гарантії зайнятості населення.Зокрема, в Конституції Російської Федерації проголошено, що праця є вільною, гарантується право кожного вільно обирати рід діяльності і професії, забороняється примусова праця. Конституція України у статті 43 проголосила: "Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується". Як бачимо, Конституція України визначила зміст права на працю відповідно до міжнародних стандартів, свобода праці тепер є одним з основних принципів трудового права України. Заслуговує на особливу увагу те, що Конституція України встановила право людини на працю саме як право людини, а не як її обовязок. 43 Конституції проголошує, що кожна людина має право на працю, яка включає можливість заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку вільно погоджується.З точки зору широкого розуміння, працевлаштування обєднує всі форми трудової діяльності, що не суперечать законодавству, включаючи самостійне забезпечення себе роботою, в т. ч., індивідуальну трудову діяльність, підприємництво, фермерство тощо. В попередніх питаннях вже йшла мова про право на працевлаштування і вибір місця роботи шляхом самостійного звернення до роботодавця або при безкоштовному сприянні державної служби зайнятості. Право на працю (трудову діяльність) в Україні мають і іноземці, але для цього необхідно мати дозвіл на працевлаштування, який видає державна служба зайнятості. На цій стадії виникає правового відношення між громадянином і органом із працевлаштування, за яким громадянин потребує підбору підходящої роботи, а у разі її відсутності - постановки на облік, направлення на професійне навчання або виплати допомоги по безробіттю.

Зміст

Вступ

1. Поняття і юридичні гарантії права людини на працю

2. Конституція України - основна гарантія забезпечення права людини на працю

3. Правове регулювання працевлаштування громадян України

Висновки

Список використаної літератури та посилань