Предмет, природа, система та завдання криміналістики, її зв"язок із суміжними галузями знань та місце у системі правових наук. Методологічні засади криміналістики, загальнонаукові та спеціальні методи, криміналістична техніка і тактика, технічні засоби.
Аннотация к работе
РЕФЕРАТ з теми: «Поняття і загальна характеристика методів криміналістики»Запропоновано різні визначення цих методів, зокрема, що це: спосіб дослідження, який передбачає специфічне застосування пізнавальних засобів для вивчення конкретної сфери обєктивного світу [31, 41]; система прийомів, правил і рекомендацій з вивчення конкретних обєктів [3, 86]; система методичних рекомендацій, правил і прийомів здійснення певної пізнавальної діяльності або спосіб підходу до конкретних обєктів у процесі їх дослідження [25, 44] тощо. Серед них розрізняють методи криміналістичної науки та методи криміналістичної практичної діяльності [24], власне криміналістичні та методи природничих і технічних наук [4, 42; 22, 34; 23, 15; 41, 25]. Але з означених підходів випливає, що, по-перше, будь-які методи, які використовуються у сфері кримінального судочинства, є криміналістичними, хоча є очевидним, що методи лише тому, що вони використовуються у цій сфері, методами криміналістики не стають; по-друге, спірним є й те, що це і прийоми, і правила, і рекомендації, адже прийом - це окрема дія, рух [29, 479], правило - це положення у якому відображена певна закономірність або настанова, припис, які встановлюють порядок чого-небудь [29, 467], а рекомендація - це порада, побажання[29, 551]; по-третє, методи криміналістики розроблені не тільки відповідно до вимог методології (тим більше марксистськоленінської), кримінально-процесуального і кримінального права, а й відповідно до вимог окремих наук, і насамперед, криміналістики; по-четверте, не обовязково ці методи використовуються лише з метою виявлення, дослідження, використання й оцінки доказів, оскільки з їх допомогою розвязуються й інші питання у сфері судочинства, а часто вони використовуються й для розвязання завдань в інших сферах суспільного життя. І хоча в основі такого методу може бути й метод, розроблений іншою наукою, але якщо цей метод трансформований в криміналістику для розвязання її завдань за рахунок його якісного перетворення, здійсненого за рахунок інтеграції даних відповідної науки та криміналістичних знань, то в результаті цього виникає новий, власне криміналістичний метод. Як їх підстави в криміналістиці найчастіше використовуються засоби, на використанні яких ці методи базуються, дані наук, що лежать в їх основі, завдання, які розвязуються з їхньою допомогою, сфера їхнього застосування, поширеність тощо.
Список литературы
1. Ахтирська Н.М. Теорія та методологія криміналістичної класифікації. - К., 2004.
2. Басай В.Д. Основи криміналістичної одорології. - Івано-Франківськ, 2002.
3. Белкин Р.С. Ленинская теория отражения и методологические проблемы советской криминалистики. - М., 1970.
4. Белкин Р.С. Ленинская теория отражения и методологическе проблемы советской криминалистики. - М., 1970.
5. Бондарь М.Е. О понятии “экспертная методика” // Криминалистика и судебная экспертиза. - К., 1990. - Вып. 40.
6. Головин А.Ю. Криминалистическая систематика / Под ред. Н. Яблокова. - М., 2002.
7. Гончаренко В.И. Использование данных естественных и технических наук в уголовном судопроизводстве. - К.: Вища школа, 1980.
8. Горшенин Л.Г. Основы теории криминалистического прогнозирования. - М., 1993.
9. Грановский Г.Л. О криминалистическом прогнозировании. - М., 1976.
10. Гримак Л.П. Возможности применения “следственного гипноза” для раскрытия преступлений. - М., 1977.
11. Жариков Ю.Ф. Теоретические основы и практическая реализация технического комплекса для исследования речевых сигналов в криминалистике. - К., 1980.
12. Журавель В.А. Проблеми теорії та методології криміналістичного прогнозування.
- Харків, 1999.
13. Ієрусалимов І. О. Забезпечення використання науково-технічних досягнень у слідчій діяльності. - К., 2000.
40. Эйсман А.А. Введение в криминалистику-учение о предмете, системе, методах и истории криминалистики // Сов. криминалистика: Теоретические проблемы. - М., 1978.