Визначення поняття та сутності обмеження права власності. Гарантування права власників розпоряджатися земельними ділянками. Встановлення таких обмежень, як охоронні і санітарні зони, санітарно-захисні зони, зони особливого режиму використання земель.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки України Тернопільський національний економічний університет Виконала: студентка групи ПР - 32Ще римському праву були відомі обмеження права власності на земельні ділянки. Власник будівлі повинен був залишати навколо неї вільний простір у 2,5 фути шириною для запобігання пожежам (фрагмент 5 титулу 13 книги 47 Дігест). Власник повинен був терпіти дим, пару, скалки, пил тощо, що летять на його ділянку з сусідніх володінь, якщо все це було наслідком звичайного користування сусідньою земельною ділянкою. Власник повинен був допускати сусіда через день збирати плоди, які впали на його ділянку з дерева сусіда (фрагменти 8,17 титулу 5 книги 8 Дігест).41 Конституції використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію й природні якості землі. Таким чином, певні обмеження здійснення субєктивних прав, повязаних із земельною власністю, є проявом меж реалізації права власності на земельні ділянки з урахуванням тих або інших обставин, які можуть становити як публічний, так і приватний інтерес. Такі обмеження встановлюються як в силу прямих приписів законодавства, так і на підставі відповідних договорів, однією зі сторін яких є власник земельної ділянки. Наявність обмежень повинна поєднуватися з системою принципів гарантування права власників розпоряджатися земельними ділянками. Обмеженнями треба вважати й будь-які заборони та вимоги, що приписують утримуватися від здійснення певних дій, які передбачені законодавством для відповідних видів земельних ділянок за наявності певних умов і не застосовуються до інших ділянок аналогічного цільового призначення.За наслідками встановлення обмежень для власників земельних ділянок їх можна підрозділити на два основні види: · обмеження без відшкодування власникам завданих збитків; 207 ЗК втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель. Отже, усі зазначені вище обмеження дістають конкретний вияв під час регулювання здійснення "тріади" правомочностей, які складають зміст права власності (володіння, користування і розпорядження) на земельні ділянки. Обмеження права користування земельними ділянками дістали відображення у нормах глав 16, 17 і 18 ЗК, які регламентують право земельного сервітуту, правила добросусідства і встановлення обмежень прав на землю. На відміну від сервітуту обмеження прав на землю має адміністративний характер і є невідємним елементом правового режиму тієї чи іншої земельної ділянки в силу особливостей місця її розташування.Навколо земель, на яких розташовані обєкти природного, культурного, промислового, оборонного та іншого призначення, встановлюються охоронні зони, зони санітарної охорони, санітарно-захисні зони і зони особливого режиму використання земель. Охоронні зони створюються навколо особливо цінних природних обєктів, обєктів культурної спадщини, гідрометеорологічних станцій з метою охорони і захисту зазначених обєктів від несприятливих антропогенних впливів; уздовж ліній звязку, електропередачі, земель транспорту, навколо промислових обєктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання пошкодженню останніх, а також зменшенню їх негативного впливу на людей, навколишнє природне середовище, суміжні землі та інші природні обєкти. Зони санітарної охорони створюються навколо обєктів, де є підземні та відкриті джерела водопостачання, водозабірні та водоочисні споруди, водоводи, обєкти оздоровчого призначення, з метою їх санітарно-епідеміологічного захисту.Санітарно-захисні зони створюються навколо обєктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо.Зони особливого режиму використання земель створюються навколо військових обєктів Збройних Сил України та інших військових формувань, утворюваних відповідно до законодавства України, для забезпечення функціонування цих обєктів, збереження військової техніки та іншого військового майна, охорони державного кордону України, а також захисту населення, господарських обєктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих обєктах.Встановлення обмежень прав на земельні ділянки являє собою форму закріплення у законодавстві меж реалізації субєктивних земельних прав, а межі цієї реалізації - невідємний елемент будь-яких правовідносин з приводу використання й охорони земель.