Поняття державної служби в Україні, її нормативно-правове регулювання та процес класифікації. Характеристика мілітаризованої служби, основні аспекти. Особливості служби в органах судової влади. Правовий статус та обмеження державних службовців.
Аннотация к работе
Відношення до державної служби, до її організації і регламентації, до її проходження чиновниками служить показником устрою держави та її апарату. Діяльність держави, функціонування його управлінського апарату здійснюються через державну службу, що є особливим інститутом сучасної держави. Соціальним призначенням державної служби є створення умов для ефективної діяльності державних органів домагатися оптимального поєднання особистих, групових і державних інтересів, висловлювати і захищати інтереси всіх верств населення. Вона має стати повсякденним каналом звязку держави та народу, їх взаємодії. Специфіка служби, як одного з видів соціальної діяльності людей, визначається тим, що службовці: організують, підтримують стійкість системи, безпосередньо цінностей не створюють, але забезпечують умови для їх виробництва; володіють особливим предметом праці - інформацією (збирають, обробляють, передають, зберігають, створюють інформацію); з допомогою інформації впливають на людей, обслуговують їх; і т. ін.На сьогоднішній день основним нормативним актом, який регулює діяльність державної служби в Україні є Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993р. в якому визначено особливості регулювання суспільних відносин, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу. В розділі загальні положення визначаються понятя державної служби і державних службовців, основні принципи державної служби, право на державну службу та етика поведінки державного службовця. В третьому розділі Закону України «Про державну службу» визначено правовий статус державних службовців державних органів та їх апарату. В розділі службова карєра встановлено порядок проходження служби в державних органах, визначена класифікація та ранги державних службовців, особливості просування по службі та формування кадрового резерву, а також навчання і підвищення кваліфікації державних службовців Наводиться загальна характеристика чинного законодавства про державну службу та службу в органах місцевого самоврядування, його значення для здійснення демократичних перетворень у державі, становлення громадянського суспільства [9].Категорія "служба" є досить багатогранним і багатофункціональним явищем, яке можна розглядати в таких аспектах як: а) вид людської діяльності (виробництво, послуги, підприємництво, служба); б) державні органи (контрольно-ревізійна служба, прикордонна служба, митна служба, податкова служба та ін.). Різновидом служби є державна служба, яка характеризується як загальними рисами, притаманними службі, так і особливостями, які й відрізняють її від інших видів служби. Іншими словами, державну службу можна розглядати як здійснення особливого виду людської діяльності, спрямованої на забезпечення функціонування громадянського суспільства і держави, реалізації прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, реалізації завдань і функцій держави. Водночас вона не лише повязує державу і громадянина, забезпечує права, свободи та законні інтереси фізичних і юридичних осіб, а й має своїм основним призначенням - служіння народові; Цей аспект державної служби виявляється в наступному: 1) державна служба - система органів держави, кожен з яких, відповідно до предмета його компетенції, може бути названий службою [8] (митна служба, контрольно-ревізійна служба, дипломатична служба та ін.); 2) державна служба - це єдина система, яка структурно включає в себе всі види державної служби: адміністративну (Апарат Верховної Ради України, Секретаріат Президента України, Секретаріат Кабінету Міністрів України, Антимонопольний комітет України, Рахункова палата та ін), спеціалізовану (органи внутрішніх справ, митна, податкова, дипломатична та ін.), мілітаризовану (військова, прикордонна, спеціального зв?язку та ін.);До правового статусу державного службовця органічно входять норми, які встановлюють певні обмеження для службовця у звязку з державною службою. Правовий статус Президента України, Голови Верховної Ради України та його заступників, голів постійних комісій Верховної Ради України та їх заступників, народних депутатів України, Премєр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України, Голови та членів Конституційного Суду України, Голови та суддів Верховного Суду України, Голови та суддів вищого спеціалізованого суду України, Генерального прокурора України та його заступників регулюється Конституцією та спеціальними законами України. Регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до Закону України «Про державну службу», якщо інше не передбачено законами України.
План
Зміст
Вступ
1. Загальний огляд джерел за темою курсової роботи