Загальна характеристика норми права, її поняття та ознаки. Класифікація норм права. Структура норми права. Категорія "структура норми права" як ознака його нормативності. Проблемні питання нормотворчого процесу в Україні, його функції та принципи.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки України Навчально-науковий інститут права і соціальних технологій КУРСОВА РОБОТА з Теорії держави і права на тему: Поняття і структура норми праваНа них й складаються, в результаті багаторазового повторення, норми, на які в майбутньому орієнтується суспільство. Норма права, як загальнообовязкове правило лежить в самій основі і конкретно-регулятивного впливу права на суспільні відносини. Виділити норму права з тої оболонки, якою вона окутана в процесі свого появлення не так просто тому, що вона (норма права) може збільшуватись, ділитись та видозмінюватись. Актуальність цієї теми полягає у вивчені поняття і структури норм права. У другому розділі "Структура норм права" вивчається структура норми права.На думку професора Венгерова, норма права - це загальнообовязкове правило поведінки, встановлене або визнане державою, забезпечене можливістю державного примусу, яке регулює суспільні відносини. Визначення поняття норми права, близько до визначення Венгерова, дає професор Котюк. "Норма права - це офіційне, формально визначене, загальнообовязкове правило поведінки, яке встановлюється або санкціонується державою, охороняється нею від порушень, направлене на регулювання найбільш важливих суспільних відносин і охорону соціальних цінностей шляхом встановлення юридичних прав і обовязків субєктів права". Генетично норма права зявляється в результаті "неополітичної революції" для регулювання суспільних відносин, повязаних із становленням виробничої економіки, розвитком міст-держав та інших видів державності, нових форм сімейно-шлюбних відносин, духовного та соціального життя ранньокласових суспільств і т.п. Норма права набуває своє загальнообовязкове значення не в силу примусовості, забезпеченості можливістю державного примусу, а тому, що охоплює найбільш типові, найбільш повторювані соціальні процеси, причинно-наслідкові звязки, зразки поведінки.Складність суспільних відносин, що регулюються правом, та багатоаспектність самої категорії "право" визначає можливість класифікації норм за різноманітними критеріями. Класифікація надає можливість: 1) чітко визначити місце кожної з норм у системі права; 7) визначити особливі способи впливу норм на субєктів права. Визначимо основні критерії класифікації норм права. за субєктами правотворчості розрізняють норми, що приймаються громадянським суспільством у процесі проведення референдумів, та норми, що приймаються державою шляхом діяльності спеціально створених структур, до повноважень яких належать законотворчі та правотворчі функції. залежно від способу обєктивації розрізняють звичаєві, гетерономні та автономні. Мають форму колективних чи міждержавних договорів. за юридичною силою норми класифікують на законодавчі, що вміщуються у тексті закону та мають вищу юридичну силу, і норми підзаконних актів, які приймаються державно-владними структурами на основі, на виконання і відповідно до закону (норми, вміщені у постанові Кабінету Міністрів чи указі Президента). за предметом правового регулювання розрізняють норми конституційного, адміністративного, цивільного, трудового, сімейного, земельного, фінансового, кримінального права та ін. за функціями у механізмі правового регулювання норми поділяють на: а) вихідні (установчі), що визначають основи та принципи правового регулювання, його мету, завдання.Перевалов, структура норми права - поняття складне, тому, щоб його зрозуміти, необхідно насамперед вказати на особливі ознаки. Наприклад, структура майнових відносин індивідів зумовлює наявність у правовій нормі таких елементів, як гіпотеза, диспозиція (інколи навіть дві), санкція із вказівкою на кожного субєкта. Аналіз кримінального законодавства вказує на наявність кримінальних відносин, яким відповідає двочленна структура норми, тоді як у структурі конституційного права формулюється, як правило, тільки один елемент. Таким чином, структура юридичної норми, що закріплена у нормативно-правовому акті, випливає зі структури певного виду суспільних відносин і є відображенням закономірної реальності правової системи певного суспільства. Котюк зазначав, що ця проблема стосується всієї системи права, починаючи від структури норми права та її елементів, видів норм права, форм права - нормативно-правових актів, правових інститутів, підгалузей і галузей права, адже структура нерозривно повязана із системою.Їх походження йде з давніх часів, з суспільств привласнюючої економіки і навіть з тих часів, коли людина ще як біологічне створіння, як й інші біологічні види, навчилася повязувати свою поведінку з результатами цієї поведінки, свої реакції на ті чи інші умови життєдіяльності закріплювати в колективному досвіді, в колективній свідомості по критеріям "прийнятно-неприйнятно". Мононорми первісного суспільства будувались по цій схемі, і лише згодом "сприйнятно-несприйнятно" переросло у відносини по критеріям "можна-неможна" (право), "добре-погано", "добро-зло" (мораль).
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Загальна характеристика норми права
1.1 Поняття та ознаки норм права
1.2 Класифікація норм права
Розділ 2. Структура норми права
2.1 Категорія "структура норми права" як ознака його нормативності
2.2 Класична трьохелементна структура норми права
Розділ 3. Проблемні питання нормотворчого процесу в Україні
3.1 Поняття і ознаки нормотворчості
3.2 Функції та принципи нормотворчості
3.3 Нормотворча діяльність міністерств в Україні: проблеми реалізації