Виявлення законодавчих дефініцій, як необхідної умови ефективного використання понятійного апарату кримінально-процесуального права. Визначення та характеристика особливостей впливу мовного фактору на ефективність кримінально-процесуальних норм.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукРобота виконана у Національній академії внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України. Науковий керівник доктор юридичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Удалова Лариса Давидівна, Національна академія внутрішніх справ, начальник кафедри кримінального процесу. Захист відбудеться «22» квітня 2011 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.05 у Національній академії внутрішніх справ за адресою: ДП-680, Київ, Соломянська площа, 1Ці характеристики суттєво залежать від мови, якою формулюється та застосовується кримінально-процесуальне право. Точність і ясність юридичних формулювань, їх адекватне відображення в тексті кримінально-процесуального закону, правильне та однакове застосування правової термінології значною мірою визначають ефективність цього закону, сприяють охороні прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві. Понятійний апарат кримінально-процесуального права є одним із напрямів загальної проблеми мови права, що виникла на ґрунті літературної національної мови професійних мов (поряд з мовами медицини, техніки, мистецтва). Питання мови права, а відповідно і його понятійного апарату зводились, головним чином, до більш вузького, хоча й важливого розділу, що присвячений дослідженню мови закону. Проте дослідження мови права, і особливо мови конкретної галузі права, її понятійного апарату може і повинно бути більш широким, що забезпечить міждисциплінарний характер такого дослідження.«Загальні положення оцінки якості та ефективності нормативно-правових актів» досліджується поняття та основні критерії встановлення ефективності нормативно-правових актів. На думку дисертанта, показниками прогнозованої ефективності законодавства можна визнати: 1) наукову обґрунтованість закону; 2) рівень політичної та правової культури його розробників; 3) відповідність положень закону міжнародно-правовим актам; 4) мову документа, його доступність для населення; 5) лаконічність, чіткість формулювань. Умови ефективності закону, у тому числі, кримінально-процесуального, автором поділяються відповідно до елементів механізму реалізації права на: 1) умови, що стосуються самої норми; 2) умови, що стосуються діяльності правозастосовчих органів; 3) умови, що характеризують особливості правосвідомості й поведінки осіб, які виконують або порушують вимоги норми права. «Визначеність законодавчих дефініцій як умова ефективного використання понятійного апарату кримінально-процесуального права» розглядаються питання важливості визначеності законодавчих дефініцій, їх ролі у процесі виявлення і дотримання букви та духу кримінально-процесуального закону, забезпечення реалізації його положень у правозастосовчій діяльності органів досудового розслідування, прокуратури і суду, а також оптимізації понятійного апарату кримінально-процесуального права України. При цьому у законі має бути сформульована не мета кримінально-процесуального закону (адже і так зрозуміло, що КПК України, як основне джерело кримінально-процесуального права, має на меті врегулювання порядку кримінального провадження), а мета кримінального процесу як галузі державної діяльності.Ефективність дії правових норм залежить від певних обєктивних і субєктивних умов, які можуть бути віднесені як до самого права, так і до сфери його реалізації. Будь-яка норма створюється і діє в реальній сукупності суспільних відносин, на основі існуючого суспільного буття і суспільної свідомості. Характер взаємозвязку правової норми з різними сторонами суспільного життя і визначає ті умови, які зрештою і забезпечують ефективність її дії. У визначенні умов ефективності дії права необхідно використовувати системний підхід, тобто ефективність залежить від усіх елементів складної соціальної системи: від правової надбудови в цілому (в тому числі, від правових установ, правосвідомості), від суспільних відносин неправового характеру, від культури суспільства, його традицій, звичаїв, історичної спадщини, від діяльності державних установ, громадських організацій. Умови ефективності дії права можна поділити на такі групи: умови, що стосуються самої норми; умови, що стосуються діяльності правозастосовчих органів; умови, що характеризують особливості правосвідомості й поведінки індивідів, які виконують або порушують вимоги норми права.
План
Основний зміст
Вывод
У висновках дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства та практики його застосування, теоретичного осмислення наукових праць і положень, у роботі сформульовані результати та пропозиції, що характеризуються науковою новизною та мають теоретичне й практичне значення, зокрема: 1. Визначено критерії і загальні положення ефективності нормативно-правових актів. Ефективність дії правових норм залежить від певних обєктивних і субєктивних умов, які можуть бути віднесені як до самого права, так і до сфери його реалізації. Будь-яка норма створюється і діє в реальній сукупності суспільних відносин, на основі існуючого суспільного буття і суспільної свідомості. Характер взаємозвязку правової норми з різними сторонами суспільного життя і визначає ті умови, які зрештою і забезпечують ефективність її дії.
2. У визначенні умов ефективності дії права необхідно використовувати системний підхід, тобто ефективність залежить від усіх елементів складної соціальної системи: від правової надбудови в цілому (в тому числі, від правових установ, правосвідомості), від суспільних відносин неправового характеру, від культури суспільства, його традицій, звичаїв, історичної спадщини, від діяльності державних установ, громадських організацій.
3. Умови ефективності дії права можна поділити на такі групи: умови, що стосуються самої норми; умови, що стосуються діяльності правозастосовчих органів; умови, що характеризують особливості правосвідомості й поведінки індивідів, які виконують або порушують вимоги норми права.
4. Системність права, що обумовлює властивості системи юридичних понять загалом, також виступає основою формулювання принципів формування понятійного апарату, у тому числі кримінально-процесуального права України. Ними є: принцип цілісності системи юридичних понять; принцип структурності побудови юридичних понять; принцип ієрархічності понять у системі.
5. Використання в текстах нормативно-правових актів законодавчих дефініцій є одним зі способів забезпечення правової визначеності та зрозумілості правових норм, а також ефективного втілення в тексті нормативно-правового акта наміру законодавця. Законодавчі дефініції не лише сприяють несуперечливому, гармонійному поєднанню духу та букви закону на стадії нормотворення, а й допомагають віднайти та зіставити «букву» та «дух» закону у процесі тлумачення кримінально-процесуального закону.
6. Понятійний апарат кримінально-процесуального права лише тоді можна визнати ефективним, коли в ньому використана мова закону, що ґрунтується на поєднанні законів мови в її змістових, структурних і функціональних властивостях.
7. Правовий текст повинен однаковою мірою відповідати правилам граматики, пунктуації, синтаксису, які розроблені вченими-лінгвістами. Крім загальноприйнятих правил мови, до тексту закону висуваються також додаткові вимоги, зумовлені специфікою нормативного характеру закону, які й розробляються юридичною наукою, - нормативність, повнота регулювання, конкретність, системність.
8. Лексико-граматичний аналіз правових понять є першим способом, за допомогою якого відбувається ознайомлення субєкта правозастосування з нормою права, змістом якого є лексичне і морфологічне ознайомлення зі словами і словосполученнями, що становлять правове поняття, здійснення синтаксичного аналізу речень, зясування ролі службових слів (прийменників, сполучників, часток), встановлення призначення розділових знаків.
9. Логічний аналіз понять кримінально-процесуального права - це інтелектуально-вольова діяльність, у ході якої субєкт правотлумачення зясовує смисл цих понять за допомогою законів логіки (тотожності, суперечності, виключеного третього, достатньої підстави) і логічних прийомів (висновків із понять; висновків за аналогією; висновків від протилежного).
10. Системний аналіз понять кримінально-процесуального права - це інтелектуально-вольова діяльність субєкта правозастосування, що ґрунтується на сукупності властивих їй прийомів і правил, у ході якої зміст поняття кримінально-процесуального права зясовується з урахуванням функціональних звязків координації і субординації системи права.
Список литературы
1. Малярчук Т. В. Застосування кримінально-процесуального закону за аналогією / Т. В. Малярчук // Судова апеляція. - 2008. - № 3. - С. 34-38.
2. Малярчук Т. В. До питання про доцільність використання оціночних понять і термінів у кримінально-процесуальному законі / Т. В. Малярчук // Держава і право : Зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 42. - К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2008. - С. 597-602.
3. Малярчук Т. В. Про основні напрями оптимізації норм кримінально-процесуального кодексу України / Т. В. Малярчук // Підприємництво, господарство і право. - 2009. - № 12. - С. 180-183.
4. Малярчук Т. В. До питання гармонізації понятійного апарату кримінально-процесуального права / Т. В. Малярчук // Актуальні проблеми юридичної науки: Збірник тез міжнародної наукової конференції «Сьомі осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 28-29 листопада 2008 року) : У 4-х частинах. - Частина четверта : «Кримінальне право. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Кримінальний процес. Криміналістика. Судова експертиза». - Хмельницький : Вид-во Хмельницького університету управління та права, 2008. - С. 181-183.
5. Малярчук Т. В. Щодо вдосконалення структури КПК / Т. В. Малярчук // Наука і вища освіта : тези доповідей учасників XVII Міжнар. наук. конф. студентів і молодих науковців (м. Запоріжжя, 9-10 квітня, 2009 р.) : у 4 т. / Класичний приватний університет. - Запоріжжя : КПУ, 2009. - Т. 4. - С. 106-107.
6. Малярчук Т. В. Однозначність юридичної термінології у Кримінально-процесуальному кодексі України / Т. В. Малярчук // Українська мова в юриспруденції: стан, проблеми, перспективи : тези доповідей учасників V Міжвуз. наук.-практ. конф. (м. Київ, 6 листопада, 2009 р.). - К. : Київ. нац. ун-т внутр. справ, 2009. - С. 86-87.
7. Малярчук Т. В. Системність права як основа формування понятійного апарату кримінально-процесуального права України / Т. В. Малярчук // Актуальні проблеми зміцнення державності і національної єдності України : матеріали наук.-практ. конф. (м. Київ, 24 серпня 2010 р.). - К. : ФОП Ліпкан О.С., 2010. - С. 26-29.