Получение алкидной смолы модифицированной маслом. Введение азопигмента как окрашивающего вещества по окончании переэтерификации. Высокая укрывистость и светостойкость синтезированных окрашенных смол. Применение в производстве лакокрасочных материалов.
Аннотация к работе
ISSN 2226-3780 Процессы и оборудование Пищевых и химических Производств Велева, С. А. Идентификация основопологающого фактора влияния на туристический рынок Украины [Текст] / С. А. Велева, А. И. Велев // Экономика и управление.Установлено обусловленность низкой инновационной деятельности отечественных гостинично-ресторанных предприятий направленностью их качества в большей степени на уровень соответствия нормативно-техническим требованиям. Предложено при разработке новой продукции и усовершенствовании традиционной учитывать возможность обеспечения ожидаемых потребностей потребителей и перспективы их дальнейшего развития. ключевые слова: продукция, услуги, оценка качества продукции, инновационная деятельность, гостинично-ресторанная сфера. Столярчук Валентина Миколаївна, кандидат технічних наук, доцент, кафедра готельно-ресторанної та курортної справи, ВНЗ Укоопспілка «Полтавський університет економіки і торгівлі», Україна, е-mail: w_stol@mail.ru.Окрашивание полимеров пигментами представляет определенные трудности, связанные с неравномерным смешением компонентов, сложностью достаточно эффективного диспергирования пигментов и их равномерного распределения среди пленкообразующих связующих. Окрашивание полимеров в массе или при их переработке включает следующие стадии: смешение полимера с окрашивающим веществом, расплавление окрашенной смеси и грануляцию или формование изделия. При структурном окрашивании хромофорный компонент входит в полимерную матрицу, тем самым, исключая негативное влияние красителей (пигментов) на физико-технические свойства полимерных материалов: светостойкость, старение, меление или миграцию. Значительный интерес представляют исследования по синтезу структурно-окрашенных алкидных олигомеров, поскольку алкидные олигомеры являются основой для изготовления индустриальных лакокрасочных материалов, неотъемлемой составляющей технологии которых является стадия диспергирования пигментов и наполнителей. Настоящая работа посвящена изучению закономерностей получения структурно-окрашенной алкидной смолы модифицированной маслом.Синтезирована структурно-окрашенная алкидная смола, модифированная маслом, с молекулярной массой 1838, растворимостью 0,00091 г/мл, укрывистостью 6 г/м , маслоемкостью 51 г/100 г.
Вывод
Синтезирована структурно-окрашенная алкидная смола, модифированная маслом, с молекулярной массой 1838, растворимостью 0,00091 г/мл, укрывистостью 6 г/м , маслоемкостью 51 г/100 г. Светостойкость окрашенной смолы составляет 5-6 баллов, что превышает светостойкость исходного азопигмента 3 балла. Из вышесказанного следует, что структурно-окрашенная алкидная смола обладает рядом преимуществ перед красителями: повышается укрывистость, светостойкость, и может применятся для производства лакокрасочных материалов в качестве олигомерного красителя, а способ получения позволяет отказаться от диспергирующего оборудования.
2
Список литературы
1. Структурно-окрашенный эпоксидный полимер [Текст]: пат. 2171268 Рос. Федерация, МПК7 C 08 L 63/00, C 08 K 13/02, C 08 K 13/02, C 08 K 3:22, C 08 K 5:18, C 09 D 163/00, G 02 B 1/00 / Амирова Л. М., Ганиев М. М., Прохоров А. А., Сахабиева Э. В.; заявитель и патентообладатель Казанск. гос. техн. ун-т им. А. Н. Туполева. — № 99116898/04; заявл. 03.08.1999; опубл. 27.07.2001. — 3 с.
2. Хромов, А. В. Окрашивание полимеров в массе олигомерными красителями [Текст] / А. В. Хромов, В. А. Смрчек // Полимерные материалы: изделия, оборудование, технологии. — 2007. — № 9. — С. 16-21.
3. Patel, K. J. Synthesis and studies of coloured polyesters derived from bis-azo diols [Text] / K. J. Patel, M. P. Patel, R. G. Patel // Indian J. Chem. Technol. — 2000. — V. 7, № 6. — P. 307-311.
48 Технологический АУДИТ и резервы ПРОИЗВОДСТВА — № 3/5(17), 2014
ISSN 2226-3780 Процессы и оборудование Пищевых и химических Производств
4. Patel, M. P. Studies of novel water-soluble colored polyesters containing azo moiety [Text] / M. P. Patel, B. J. Modi, R. G. Patel, V. S. Patel // Journal of Applied Polymer Science. — 1998. — № 68(12). — Р. 2041-2048. — Available at: \www/ URL: doi: 10.1002/(SICI)1097-4628(19980620)68:123.0.CO;2-3.
5. Verma Bimal. Synthesis and characterization of dye based coloured copolyesters [Text] / Verma Bimal, Lakshmikanta // Journal of the Indian Chemical Society. — 2005. — Vol. 82, no 8. — P. 718-722.
6. Wang Guojie. A novel hyperbranched polyester functionalized with azo chromophore: synthesis and photoresponsive properties [Text] / Wang Guojie, Wang Xiaogong // Polymer Bulletin. — 2002. — Vol. 49, Is. 1. — P. 1-8. — Available at: \www/ URL: doi: 10.1007/s00289-002-0073-4.
7. Способ получения структурно-окрашенных аминосмол [Электронный ресурс]: пат. 2080335 Рос. Федерация, МПК С 08 G 12/00, С 08 G 12/00 / Чурсин В. И., Илюхина О. А.; заявитель и патентообладатель НПО «Центр. науч.-иссл. ин-т кож.-обув. пром-ти». — заявл. 29.04.1993, опубл. 27.05.1997. — Режим до-ступа: \www/URL: http://ru-patent.info/20/80-84/2080335.html.
8. Zhou Wen-fu. Synthesis, structure and properties of light color bisphenol phenolic resin modified by oleic acid and rosin [Text] / Zhou Wen-fu, Mo Yue-qi, Jia De-min // Linchan huaxue yu gongye. — 2000. — № 1, T. 20. — P. 57-64.
9. Поликарбонат-полисилоксаны, содержащие краситель в полимерной цепи [Текст]: материалы 2-й всероссийского кар-гинского симпозиума «Химия и физика полимеров в начале 21 века», 29-31 мая 2000 г. / отв. ред. В. Л. Иванова. — Черноголовка, 2000. — Ч. 2. — 28 с.
10. Применение азокрасителей в производстве полимерных материалов [Текст]: тез. докл. научн.-техн. конф. / отв. ред. А. Н. Дубенков. — Новомосковск: Рос. хим.-технол. ун-т., М.: РХТУ, 2001. — 248-249 с.
11. Маслош, В. З. Изучение закономерностей получения структурно-окрашенной алкидной смолы [Текст] / В. З. Маслош, Н. Н. Алексеева, О. В. Маслош // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. — 2011. — № 6/6(54). — С. 42-45.
12. Сорокин, М. Ф. Практикум по химии и технологии пленкообразующих веществ [Текст] / М. Ф. Сорокин, К. А. Ля-люшко. — М.: Химия, 1976. — 264 с.
13. Гурвич, Я. А. Химия и технология промежуточных продуктов органических красителей и химикатов для полимерных материалов [Текст] / Я. А. Гурвич, С. Т. Кулик. — М.: Высшая школа, 1974. — С. 126-171. отримання і ВЛАСТИВОСТІ структурно-ЗАБАРВЛЕНОЇ АЛКІДНОЇ СМОЛИ
Описано спосіб отримання структурно-забарвленої алкідної смоли, модифікованої маслом. Спосіб відрізняється від традиційної схеми отримання алкідної смоли, модифікованої маслом тим, що по закінченню переетерифікації в суміш вводять азопігмент, як забарвлюючу речовину. Синтезовані забарвлені смоли мають високу покривність та світлостійкість і можуть застосовуватися у виробництві лакофарбових матеріалів як олігомерні барвники. ключові слова: модифікація, азопігмент, світлостійкість, олігомерний барвник.
Тараненко Наталья Николаевна, ассистент, Институт химических технологий, Восточноукраинский национальный университет им. В. Даля, Рубежное, Украина, e-mail: natalinik2000@mail.ru.
Тараненко Наталія Миколаївна, асистент, Інститут хімічних технологій, Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля, Рубіжне, Україна.
Taranenko Natalia, Institute of Chemical Technology, Volodymyr Dahl East Ukrainian National University, Rybezhnoe, Ukraine, e-mail: natalinik2000@mail.ru
Шестопалов о. в., Пітак і. в.
УДК 504.06 577.1
АНАЛІЗ ІСНУЮЧИХ Процесів та АПАРАТІВ БІОЛОГІЧНОЇ очистки Газових викидів
Представлено аналіз та класифікацію процесів та апаратів, які використовуються для біотехнологічної детоксикації газових викидів в атмосферу. Виявлено недоліки сучасних деструктивних методів та визначено перспективи біологічних методів очистки викидів. У експериментальних дослідженнях були встановлені кінетичні характеристики окислення забруднюючих речовин мікробною асоціацією в газоподібних викидах. ключові слова: викиди в атмосферу, біотехнологічна детоксикація, біоскрубер, біоабсорбер, біофільтр.
1. вступ
Газоподібні викиди різного промислового походження за обємом, складом шкідливих речовин та їх концентраціями є небезпечним та потужним джерелом забруднення навколишнього середовища. Негативність впливу посилюється ще й тим, що переважно джерела аеротехногенного забруднення знаходяться у зонах мешкання та життєдіяльності людей. Більшість промислових викидів мають неприємний запах, якій відчувається людиною навіть при дотриманні підприємствами встановлених нормативів.
Складність проблеми дезодорації газоповітряних викидів обумовлена наступними причинами: 1. Низькою концентрацією одорантів (менш ніж гранично допустима), через що застосовувати рекупе-раційні методи дезодорації із вилученням цільового компоненту для подальшого використання стає економічно недоцільно.
2. До складу викидів разом із одорантами можуть входити водяна пара, а також аерозоль у твердій або рідкій фазах, що ускладнює процес очистки.
3. Важко оцінити ефективність дезодорації, оскільки вона в більшості випадків носить субєктивний характер