Розгляд польсько-українських міждержавних відносин в період, що розпочався з приходом до влади в Республіці Польща президента А. Дуди. Головна особливість перемоги на парламентських виборах право-радикальної політичної партії "Право і справедливість".
Аннотация к работе
Вінницький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університетуСтаттю підготовлено на основі матеріалів засобів масової інформації, а також офіційних документів вищих органів державної влади Республіки Польща та України. Дуди та не пропрацьовували можливі сценарії розвитку зовнішньої політики очолюваної ним РП, з огляду на розподіл повноважень по лінії президент - премєр, було очевидно: остаточного оформлення ключові її меседжі зазнають лише восени 2015 р., у звязку з парламентськими виборами та формуванням нового уряду, адже саме від нього, як відомо, найбільше залежить, яким буде зовнішньополітичний дискурс. Так, наприклад, українські та польські експерти, що задля обговорення наслідків для нашої держави президентських виборів у Польщі на початку червня 2015 р. зібралися в рамках тематичної дискусії, фактично одностайно заявили: «... Дуда мав на меті шляхом пе-реформатування робочої групи у широку коаліцію партнерів суттєво зміцнити позицію РП на рівні провідних союзників та не допустити «розривання ЄС» Росією; по-друге, гостру критику попередників за інертну позицію щодо ескалації конфлікту на сході України та бездіяльність щодо поглинання Росією частини її території, а відтак, готовність активізувати зусилля Польщі, а заразом і всього світового співтовариства на боротьбу з російською агресією; і, нарешті, по-третє, налаштованість реалізувати «чесну історичну політику», яка у випадку наших двох народів для поляків обертається не просто навколо спільної кривавої минувшини, а головним чином навколо Волині. Окрім того, з огляду на членство РП в ЄС та НАТО, а також виразний європейсько-атлантичний контекст стратегічного партнерства між нашими двома державами та лобіювання офіційною Варшавою українських інтересів на рівні провідних європейських інститутів, певну небезпеку для України віднаходимо також у позиції Польщі в них.