Досягнення енергетичної незалежності від інших країн як один зі стратегічних напрямів урядової політики Польщі. Оцінка ролі міністерства інфраструктури у розробці та реалізації заходів із підвищення енергоефективності польського промислового сектору.
Аннотация к работе
Разом із тим Польща досягла вражаючих успіхів у загальному первинному зниженні споживання енергії на 5%, незважаючи на двократне зростання економіки з 1990 р. по 2009 р. Аналіз польської енергетичної політики показав, що загальне зниження споживання енергії стало результатом програм модернізації, реструктуризації економіки, лібералізації цін на енергію (призвело до зниження загального споживання енергоресурсів), а також впровадження політики з енергозбереження й енергоефективності. Різними аспектами енергетичної політики займаються такі департаменти: Департамент енергетики Польщі, Департамент із нафти та газу Польщі, Департамент вугілля Польщі, Департамент ядерної енергетики, Департамент відновлених видів енергії, Департамент з економічних розробок. Його обовязки включають в себе надання ліцензії на електричну й теплову енергії; передачу електроенергії газу та розподіл повноважень операторів; затвердження їх інвестиційний планів і кодів сітки, порядку передачі й розподілу тарифів, остаточних тарифів на електроенергію для приватних клієнтів і тарифів на газ для всіх споживачів; видачу сертифікатів на електроенергію, вироблену з відновлюваних джерел енергії; моніторинг енергоринків і розвиток конкуренції. Ключовими напрямами польської енергетичної політики є такі: підвищення енергетичної ефективності й безпеки паливно-енергетичних поставок; диверсифікація структури виробництва електроенергії шляхом впровадження ядерної енергії; розвиток використання поновлюваних джерел енергії, включаючи біопаливо, конкурентних ринків палива та енергії; зменшення впливу електроенергетики на навколишнє середовище. ЕРР 2030 визначає енергетичну безпеку як безпеку постачання палива й енергії, тобто забезпечення їх стабільних поставок на рівні, що гарантує задоволення країною потреб за прийнятими для економіки й суспільства цінами, за умови оптимального використання національних енергетичних ресурсів та диверсифікації джерел і напрямів поставок нафти, рідкого та газового палива.