Дослідження та характеристика основ полоністичної спадщини М. Кареєва. Ознайомлення зі специфікою російської історіографічної науки. Аналіз уявлень про хронологічний і просторовий обсяг літератури. Вивчення поглядів Кареєва на поняття секуляризації.
Аннотация к работе
Польська історична проблематика у працях М.Кареєв обіймав посаду професора у Варшавському університеті від 1879 до початку 1885 р. Період професорства у Варшаві історик описав у мемуарах, виклавши свої враження про пятирічне перебування в столиці Царства Польського. Кареєв пише, що сам він виступав одним з трійки професорів, яка стояла на принциповій точці зору і віддавали свої голоси у залежності від суті справи то з поляками, то з росіянами. Бобжинського дав російському історику привід відзначити, що поляки “стали розуміти справжні причини падіння старої Польщі”. Кареєва, який пильно стежив за полемікою між краківською та варшавською школами і взагалі чудово знав стан справ у польській науці, викликала живий інтерес та відгуки у поляків. Привертає увагу те, що, коли черга доходить до російських праць, з назв глав зникають вирази - “причини занепаду Речі Посполитої”, “падіння Речі Посполитої”, на зміну їм приходить більше уживане в Росії XIX ст. словосполучення - “польське питання”, що нагадувало про давні рахунки, які предявлялися Польщі її східним сусідом.