Польські наукові історичні товариства Львова останньої чверті ХІХ – 30-х років ХХ ст.: виникнення, розвиток та формування інтелектуального середовища - Автореферат
Дослідження діяльності польських наукових історичних товариств Львова останньої чверті ХІХ – 30-х років ХХ ст. Реконструкція походження, національного та професійного складу історичних товариств, розвитку і фінансування їхньої наукової діяльності.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Спеціальність: 07.00.06 - Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліниЗахист відбудеться "24" листопада 2009 р. о "15" годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.12 у Львівському національному університеті імені Івана Франка (79000, м. З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (79005, м. Проаналізовано основні напрями наукової роботи, які члени товариств досліджували першочергово. польський історичний науковий товариство The Lviv Polish Historic Societies of the last quarter of 19th and 30-s of the 20th centuries: beginning, development and formation of the intellectual environment. The dissertation is devoted to the investigation of the reasons of the beginning, organizing, and scientific development, professional and national contingent of the Lviv Polish historic societies of the last quarter of 19th and 30-s of the 20th centuries: The Regional Archeological Society, The Lviv Prehistoric Society, The Ethnographical Society, The Society of the Admirers of the Lviv history, The Society of the investigation of the history of the defense of Lviv and southeastern provinces, Lviv department of the Polish Country Lovers’ Society, The Heraldic Society, The Union of Lviv Numismatics, etc.Дослідження проводили працівники університетських кафедр, музейних та архівних установ, бібліотек тощо. Через це еволюція наукових поглядів істориків відчутно впливала на вибір тематики та методів досліджень у межах товариств, методику опрацювання ними історичних джерел. Так, активними учасниками польських історичних товариств були українські (Володимир Гнатюк, Михайло Грушевський, Антоній Петрушевич, Ісидор Шараневич, Іван Франко), єврейські (Маурици Аллєрганд) та вірменські (Садок Баронч) історики, етнографи, археологи. Дисертаційне дослідження є складовою наукової теми "Розвиток спеціальних історичних дисциплін в Україні: теорія та практика", номер державної реєстрації 0105U004941, яка виконується на кафедрі давньої історії України та архівознавства Львівського національного університету імені Івана Франка. Метою цього дослідження є зясувати причини виникнення польських історичних товариств Львова, простежити їхній організаційний та науковий розвиток, визначити професійний і національний склад.Він охарактеризував причини та процес формування Товариства, окреслив його наукові завдання, описав організаційну структуру, подав список членів Головного керівництва, опис процесу нагромадження наукових матеріалів та огляд історіографічного доробку Товариства. Він визначив передумови заснування Товариства, за допомогою збережених звітів висвітлив його історію. В процесі опрацювання джерельної бази дисертаційного дослідження вдалося виявити статути Крайового археологічного товариства (1875), Львівського доісторичного товариства (1933), Геральдичного товариства (1906 і 1924 роки), Союзу львівських нумізматів (1926), Етнографічного союзу у Львові (1894), Народознавчого товариства (1894 і 1897 роки), Товариства шанувальників минувшини Львова (1907 і 1928 роки), Обєднання шанувальників Львова (1924), Товариства дослідження історії оборони Львова та південно-східних воєводств (1928). Аналіз цих документів дає змогу простежити особливості внутрішньої організації товариств і виділити основні напрями організаційної, наукової та краєзнавчо-туристичної діяльності їхніх структурних підрозділів. Комплексне їх опрацювання дає змогу визначити причини виникнення, основні напрями організаційної та наукової роботи, географію поширення діяльності історичних товариств Львова; дозволяє створити збірний образ спільноти дослідників, які працювали в товариствах, визначити їхні контакти з іншими науковими організаціями та простежити роль цих інституцій в історії історичної науки.В останній чверті ХІХ - 30-х роках ХХ ст. у Львові функціонувало близько десяти наукових товариств, члени яких досліджували конкретні питання історичної науки: Крайове археологічне товариство, Львівське доісторичне товариство, Народознавче товариство, Польське історичне товариство, Товариство шанувальників минувшини Львова, Товариство дослідження історії оборони Львова та південно-східних воєводств, Львівське відділення Польського краєзнавчого товариства, Геральдичне товариство, Союз львівських нумізматів та ін. Органами управління всіх товариств були Загальні збори членів та правління (Головне керівництво, Виділ тощо). Загальні збори визначали програмні засади діяльності товариств, правління були їхніми виконавчими органами. Задля продуктивнішої організації наукової діяльності при правліннях деяких товариств було створено спеціалізовані секції та відділення в галицьких регіонах (Крайове археологічне товариство, Народознавче товариство та Товариство дослідження історії оборони Львова та південно-східних воєводств).