Закономірність відновлення незалежності Польщі, розбудови її держави у формі парламентської демократії. Національно-державна інституціоналізація Другої Речі Посполитої, специфіка політичної системи, тенденції соціально-економічного і духовного розвитку.
Аннотация к работе
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПОЛЬЩА В 1918-1926 РР.: ОСОБЛИВОСТІ ВІДРОДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДЕРЖАВНОСТІ, ФОРМУВАННЯ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО УСТРОЮРобота виконана на кафедрі нової і новітньої історії та методики викладання історії Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Міністерства освіти і науки України Макар Юрій Іванович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри міжнародних відносин Віднянський Степан Васильович, Інститут історії України НАН України, завідувач відділу всесвітньої історії та міжнародних відносин доктор (габілітований) історичних наук, професор Захист відбудеться 04.05.2007 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 76.051.06 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича (58012, м. З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (58012, м.У цьому звязку особливої науково-теоретичної цінності й практичного значення набуває досвід розбудови національних держав початку ХХ ст., зокрема відновлення і розвитку Польської держави, формування її устрою у формі конституційної парламентської демократії. незалежності Польщі ознаменувало завершення багатолітніх зусиль поляків у її відродженні й відповідало вимогам національної і європейської історії, було закономірною подією в державницьких домаганнях поляків, одним із найважливіших кроків на шляху державотворення. Формування парламентсько-демократичного ладу Польщі в 1918-1926 рр. можна розцінювати як різновид досвіду, корисного Україні, яка стала на шлях реформування політичної системи, демократизації суспільства. Важливість теми обумовлена й тим, що її подавали спрощено, без критичного аналізу, з позицій марксизму, що призвело до деформування викладу відновлення державної незалежності Польщі, її подальшого поступу. Дисертаційне дослідження виконано в межах наукового напряму кафедри нової і новітньої історії та методики викладання історії Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка і є складовою частиною планової теми „Україна в контексті європейської історії” (Рішення вченої ради ТДПУ імені Володимира Гнатюка, протокол № 9 від 24.12.1998 р.), наукових програм Центру дослідження українсько-польських відносин Інституту українознавства імені Івана Крипякевича НАН України і Центру історичної полоністики Київського славістичного університету.У політичній історії увага зосереджувалася на передумовах відновлення Польщі, її устрою й розвитку. Не з усіма їхніми позиціями можна погодитися, зокрема, не слід однозначно відкидати впливу жовтневого перевороту 1917 р. на політичні події в Європі, вважати приєднання західноукраїнських земель до Польщі „історичною справедливістю”, загалом ідеалізувати етнополітику держави. У цей час побачили світ праці про початковий етап незалежності Польщі, відродження її національної державності. Серед публікацій переважають роботи, присвячені здебільшого українсько-польським відносинам, становищу українців у Польщі, українського питання, в цілому етнополітики держави. Авторка вважає, що безпосередніми передумовами відродження Польщі були ті, котрі визначали внутрішні починання і рухи, які відображали суть, масштаби, зміст й форми визвольної боротьби поляків, та зовнішні, що поступово сформувалися на зламі ХІХ-ХХ ст.