Розгляд основ створення, тактико-технічних характеристик (ТТХ) та бойового застосування полкової артилерії армії СРСР і полкової артилерії армії Німеччини перед початком та в ході Великої Вітчизняної війни. ТТХ полкових гармат СРСР та Німеччини.
Аннотация к работе
Полкова (за німецькою термінологією - піхотна) артилерія включала в себе артилерійські підрозділи, озброєні гарматами і мінометами, що мали невелику масу та габарити, високу рухомість та швидкострільність. Вона призначалася для боротьби з танками, вогневими засобами, живою силою противника і залучалася для безпосередньої підтримки підрозділів. Полкова артилерія могла використовуватися централізовано на напрямах зосередження основних зусиль або для посилення батальйонів, що виконували найбільш важливі завдання. Полкова артилерія СРСР та Німеччини складалася в основному з 75…76-мм гармат.Німцями загалом було модернізовано та випущено до початку і в ході Другої світової війни (1927-1943 рр.) не менше 26 систем, з них - 4 полкові гармати [1, 2]. В якості прототипу для полкової гармати на початку 1925 року була обрана трьохдюймова «коротка» гармата зр. Так, під час облоги в Ленінграді в листопаді 1941 р. було вироблено 200 гармат, які були доставлені під Москву на літаках. У 1941…1942 рр. та під час радянсько-фінської війни 1939…1940 рр. були допущені великі втрати цих гармат і в якості трофеїв до німців та фінів потрапило відповідно не менше 1815 та 235 гармат [8, 9]. тною гарматою зр. 1941 року по 28 лютого 1942 року було втрачено 510 гармат, с жовтня 1944 по лютий 1945 року - 1131 гармату.Унітарне заряджання у радянських полкових гарматах дозволяло вести вогонь тільки по настильній траєкторії, що утруднювало ураження цілей розташованих за гребнями укриття, але робило ефективним вогонь по цілях противника, що наступають. Німецькі полкові гармати мали можливість вести навісний вогонь за рахунок великого кута підвищення та роздільно-гільзового заряджання, проте, за рахунок останнього знижувалася швидкострільність гармат. Однією з важливих характеристик полкових гармат була їх невелика вага, тому значною мірою сприяла швидкому маневру «вогнем та колесами». Полкова артилерія, зазвичай, вела вогонь з відкритих вогневих позицій прямою та напівпрямою наводкою, що було повязано з малою кількістю протитанкової артилерії, більш високою оперативністю відкриття вогню у порівнянні зі стрільбою з закритих вогневих позицій, недостатньою наявністю кваліфікованих кадрів та засобів звязку (особливо радіозасобів) для організації стрільби з закритих вогневих позицій.
Вывод
Унітарне заряджання у радянських полкових гарматах дозволяло вести вогонь тільки по настильній траєкторії, що утруднювало ураження цілей розташованих за гребнями укриття, але робило ефективним вогонь по цілях противника, що наступають. Вони мали більшу швидкострільність для ураження бронеобєктів (особливо рухомих) противника.
Німецькі полкові гармати мали можливість вести навісний вогонь за рахунок великого кута підвищення та роздільно-гільзового заряджання, проте, за рахунок останнього знижувалася швидкострільність гармат.
Однією з важливих характеристик полкових гармат була їх невелика вага, тому значною мірою сприяла швидкому маневру «вогнем та колесами». Полкові гармати, що були модернізовані та розроблені на завершальному етапі війни мали оптимальну вагу (500…600 кг), яка дозволяла здійснювати швидкий маневр на полі бою.
З прийняттям на озброєння кумулятивних снарядів збільшилися протитанкові можливості гармат, але знизилася максимальна дальність стрільби та початкова швидкість снарядів, що вплинуло на дальність прямого пострілу. При модернізації та створенні полкових систем у ході війни пріоритетність надавалася характеристикам, що підвищували протитанкові можливості. З початком війни стало зрозумілим, що основними обєктами ураження для полкової артилерії є танки та інші бронеобєкти противника.
Полкова артилерія, зазвичай, вела вогонь з відкритих вогневих позицій прямою та напівпрямою наводкою, що було повязано з малою кількістю протитанкової артилерії, більш високою оперативністю відкриття вогню у порівнянні зі стрільбою з закритих вогневих позицій, недостатньою наявністю кваліфікованих кадрів та засобів звязку (особливо радіозасобів) для організації стрільби з закритих вогневих позицій. Ведення вогню з відкритих вогневих позицій значно збільшувало втрати об-слуг гармат.
Дальність стрільби полкової артилерії 4…5 км вже не задовольняла вимогам завершального періоду війни, тому що така дальність стрільби сильно обмежувала розміщення артилерії на закритих вогневих позиціях. В сучасних умовах полкова (бригадна) артилерія має дальність стрільби більше 15 км, що дозволяє її розміщувати на закритих вогневих позиціях.
170
Список литературы
1. Советская артиллерия в Великой Отечественной войне 1941 - 1945рр. - М.: Воениздат, 1960. - 798 с.
2. Боевые действия Советской Армии в Великой Отечественной войне 1941 - 1945. Краткий военно-исторический очерк. - М.: Воениздат, 1958. - 388 с.
3. Великая Отечественная война 1941 - 1945. Энциклопедия. - М.: Советская энциклопедия, 1985. - 832 с.
4. Советская военная энциклопедия. Том 1. - М.: Воениздат, 1976. - 277 с
5. Широкорад А.Б. Энциклопедия отечественной артиллерии / А.Б. Широкорад. - М.: Харвест, 2000. - 1188 с.
6. Свирин М.Н. «Бобик». Страницы жизни // Техника и вооружение вчера, сегодня, завтра / М.Н. Свирин. - 2008. - № 2. - С. 24-27.
7. 76-мм полковая пушка обр. 1927 г. Краткое руководство службы. - М.: ГАУ, 1927.
8. Alexander Ludeke Deutsche Artillerie-Geschutze 1933 - 1945. -Stuttgart: Motorbuch Verlag, 2010. - С. 26.
10. Яковлев М.Д. Об артиллерии и немного о себе / М.Д. Яковлев. - М.: Воениздат, 1981. - 176 с.
11. Широкорад А.Б. Бог войны Третьего рейха / А.Б. Широкорад. - М.: АСТ, 2003. - 576 с.
12. Воронов Н.Н. На службе военной / Н.Н. Воронов. - М.: Воениздат, 1963. - 440 с.
Історичні питання
13. Широкорад А.Б. Тайны русской артиллерии. Последний довод царей и комиссаров / А.Б. Широкорад. - М., 2003.
14. Свирин М.Н. «Бобик». Страницы жизни. Окончание // Техника и вооружение вчера, сегодня, завтра / М.Н. Свирин. - 2008. - № 4. - С. 31-34.
15. Колесникова К. Человек большой души, таланта и трудолюбия. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: http://www.jewukr.org/
16. Таблицы стрельбы 76-мм полковой пушки обр. 1943 г. - М.: ГАУ, 1943. - С. 18.
17. Таблицы стрельбы 76-мм полковой пушки обр. 1927 г. - М.: ГАУ, 1927. - С. 36.
18. 107-мм безоткатное орудие Б-11. Руководство службы. Издание второе. Министерство обороны Союза ССР. - М.: Воениздат, 1958. - 132 с.
19. Hogg, Ian V. German Artillery of World War Two. 2nd corrected edition. Mechanicsville, PA: Stackpole Books, 1997.
20. Hogg, Ian V. (1975). German Artillery of World War 2. Lionel Leventhal.
21. 150-мм піх. гармата SIG. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: 33http://armor2var.ucoz.ru/ publ/150_mm_pikh_garmata_ sig_33.
Надійшла до редколегії 13.08.2014
Рецензент: канд. техн. наук, проф. А.Й. Деревянчук, Сумський державний університет, Суми.
ПОЛКОВАЯ АРТИЛЛЕРИЯ АРМИЙ СССР И ГЕРМАНИИ В НАЧАЛЕ И В ХОДЕ ВЕЛИКОЙ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ ВОЙНЫ
П.Е. Трофименко, С.П. Латин, Б.П. Матузко
Полковая (по немецкой терминологии - пехотная) артиллерия включала артиллерийские подразделения, вооруженные пушками и минометами, которые имели небольшую массу и габариты, высокую маневренность и скорострельность. Она предназначалась для борьбы с танками, огневыми средствами, живой силой противника, и привлекалась для непосредственной поддержки подразделений. Полковая артиллерия могла использоваться централизовано на направлениях сосредоточения основных усилий или для усиления батальонов, которые выполняли наиболее важные задания. Полковая артиллерия СССР и Германии состояла в основном из 75...76-мм пушек.
REGIMENTAL ARTILLERY OF ARMIES OF THE USSR AND GERMANY AT THE BEGINNING AND DURING GREAT PATRIOTIC WAR
P.E. Trofimenko, S.P. Latin, B.P. Matuzko
The Regimental (on German terminology - infantry) artillery included artillery subdivisions, armed cannons and mortars, which had small mass and sizes, high manoeuvrability and rapidity of fire. It targeted at a fight against tanks, fire weapons, manpower of opponent, and attracted for direct support of subdivisions. A regimental artillery could be used it is centralized on directions of concentration of basic efforts or for strengthening of battalions which executed the most essential tasks. The regimental artillery of the USSR and Germany consisted mainly of 75...76-mm cannons.
Keywords: regimental artillery, performance descriptions, 76-mm of fluff of standard 1927 years, 75-mm of fluff of standard 18, 76-mm of fluff of standard is 1943 years, 75-mm of fluff of standard 37, 75-mm of fluff of standard 42, 150-mm of fluff of standard 33.