Вивчення лісівничо-таксаційних особливостей смугових і масивних насаджень, впливу поодиноких полезахисних лісових смуг та їх різних систем на покращення мікрокліматичних умов (зниження швидкості вітру, снігозатримання), покращення властивостей ґрунту.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наукЗгідно із Законами України “Про меліорацію земель” (14.01.2000 р.; № 1389 - XIV) та “Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки” (21.09.2000 р.; № 1989 - ІІІ) на еродованих сільськогосподарських землях до 2015 року необхідно створити лісомеліоративних насаджень першої черги на площі 1,7 млн га, в т.ч. Робота виконувалася на кафедрі лісової меліорації і оптимізації лісоаграрних ландшафтів НУБІП України по бюджетній темі “Розробити теоретичні і технологічні основи оптимізації системи лісових насаджень для зональних лісоаграрних ландшафтів”, номер державної реєстрації 0106U003868 (2006-2008 рр.). У 2009-2010 рр. дослідження були проведені по ініціативній темі “Обґрунтувати ефективність полезахисного лісорозведення та розробити нормативи біологічної продуктивності за компонентами надземної фітомаси смугових насаджень Лісостепу України”, номер державної реєстрації 0109U007112 (2009-2013 рр.). Проаналізувати особливості смугового і масивного захисного лісорозведення в умовах Правобережного Лісостепу, провести оцінку ефективності різних систем ПЛС, а також визначити їх вплив на підвищення врожайності сільськогосподарських культур. здійснити аналіз ефективності системи ПЛС в умовах Правобережного Лісостепу, оцінити особливості підвищення врожайності зернових колосових культур;Фундаментальні основи теорії і практики полезахисного лісорозведення (ПЗЛР) розробили вчені ряду наукових організацій і установ: Особливої експедиції (1892-1899 рр.) під керівництвом В.В. Дослідження полезахисної ефективності системи лісових смуг у різних регіонах світу та України мають спільну позитивну тенденцію, хоча спостерігаються деякі відмінності, що пояснюється різними географічними умовами. На чорноземах типових в умовах Лісостепу еталонами слід вважати дубові лісові смуги шириною 10-15 м із супутніми породами: кленом гостролистим, ясенем звичайним і липою дрібнолистою, які розміщують на узлісних рядах, створюючи при цьому сприятливі умови для росту у висоту головної породи. Можна стверджувати, що поле, яке знаходиться в системі лісових смуг, а також під захистом поодиноких лісових смуг, необхідно використовувати диференційовано: смуги поля шириною 0,5-1 висоти (Н), безпосередньо біля лісонасадження з обох його боків, необхідно засівати багаторічними травами, іншу (основну) частину поля (відповідно до сівозміни) - зерновими, технічними, просапними культурами. Досліджено 3 групи систем лісових смуг (за їх впливом на врожайність сільськогосподарських культур): 1-а група, “агрономічна“ система - віддаль між лісовими смугами 21-25 висот (Н); полезахисна лісистість (ПЗЛ) - 3-4 %.З метою вивчення особливостей смугового лісорозведення у згаданому регіоні було досліджено 76 лісових смуг, в т.ч. у Білоцерківському районі - 66 та у Ставищанському - 10. Залежно від кількості рядів і ширини лісових смуг, породного складу, зімкненості і повноти головного намету, а також участі другого ярусу й підліску визначено такі конструкції лісових смуг: щільна - 29 (38 %), ажурна - 13 (17 %), продувна - 1 (1 %), ажурно-продувна - 3 (4 %) і ажурно-щільна (в нижній частині між стовбурами - щільна, а в кронах - ажурна) - 30 (40 %) лісових смуг. Лісові смуги з помірною ажурністю до 10 % і шириною по крайніх рядах до 10,0 м у віці 50-55 років мають захисну висоту 19,1-20,8 (22) м і бонітет - І-Іа. У вказаному віці (50-55 років), лісові смуги такої ж конструкції при середній ажурність - 5-9 % і ширині по крайніх рядах - до 10 м мають захисну висоту 19,3-23,0 м та І-Іа бонітет. Максимальну ефективність “агрономічної” системи лісових смуг (віддаль між насадженнями - 25 (21) висот Н) встановлена при великій швидкості вітру на контролі, яка в середньому досягала 9,3 м·с-1 на висоті 1 м над поверхнею ґрунту.У дисертації представлено дослідження полезахисної ефективності оптимальної системи лісових смуг в умовах Правобережного Лісостепу за наступними основними показниками: лісівничо-таксаційні особливості смугових лісових насаджень та їх порівняння з масивними; комплексний вплив на польові угіддя: на зниження швидкості вітру, снігозатримання, поліпшення властивостей ґрунту і підвищення врожайності зернових культур (у т.ч. озимої пшениці як основної продовольчої культури). У ряді сільськогосподарських підприємств існує розвинута мережа полезахисних лісових смуг, полезахисна лісистість яких знаходиться в межах 2,1-2,8 %; захищеність полів лісовими смугами становить 60-80 % (остання наближається до їх системи). Лісові смуги щільної конструкції з помірною ажурністю (до 10 %) і шириною (кількість рядів - 3-5, віддаль між крайніми рядами - до 10 м), яким притаманні усі основні елементи лісового фітоценозу, у віці 50-55 років досягають захисної висоти 19,1-20,8 (22) м та бонітету - І-Іа.