Характеристика державного регулювання виробничо-економічних відносин у життєдіяльності селянської громади на півдні України. Роль інституту опіки в упорядкуванні общинних відносин. Розвиток культурно-побутових умов життєдіяльності селян в ХIX ст.
Аннотация к работе
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ПЕТРА МОГИЛИ Політологічні аспекти державного регулювання общинних відносин на півдні України в другій половині хіх століття Робота виконана в Миколаївському державному гуманітарному університеті імені Петра Могили Міністерства освіти і науки України. Олександрович, декан факультету політичних наук Миколаївського державного гуманітарного університету імені Петра Могили.Тому вивчення політики самодержавства під час проведення аграрної реформи, те як реалізувались правові основи реформи, яка роль відводилась общині, місцевому державному апарату буде сприяти підвищенню ступеня раціонально продуктивної політики держави в аграрно-промисловому секторі України. Актуальність теми дослідження посилюється й тим, що вивчення політологічних аспектів державного регулювання общинних відносин у другій половині ХІХ століття дозволяє використати накопичений як позитивний, так і негативний досвід політики держави в розвитку селянської общини (громади). Крім того дослідження допомагає створенню теоретичної концепції, за допомогою якої можна виробити практичні рекомендації щодо політики держави стосовно місцевих органів влади: адже саме місцеві органи влади повинні мати право вирішувати політичні, господарські, культурні проблеми селянства у межах своїх територій. Викладені аргументи спонукали дисертанта звернутися до комплексного політологічного аналізу державного регулювання общинних відносин на півдні України в другій половині ХІХ століття. Виходячи з актуальності теми, спираючись на доробки попередніх дослідників та враховуючи недостатній ступень її розробки у вітчизняній політологічній науці, метою дисертаційної роботи є: дослідження політологічних аспектів державного регулювання общинних відносин, виявлення політико-правових інструментів, які регулювали політичне, господарське, майнове, побутове, обрядове, духовне життя селянської громади на півдні України в другій половині XIX століття.Якушин почали звертати увагу на те, що селянська громада в післяреформений час впливала на політичну сферу життя суспільства, однак тільки з погляду загострення боротьби між селянами й поміщиками. Використані джерела далі можливість чітко окреслити основні підходи по вивченню політологічних аспектів державного регулювання общинних відносин на півдні України в другій половині XIX століття: У третьому підрозділі „Теоретико-методологічна основа дослідження” розглядаються наукові принципи і методи пізнання як загальнонаукові, так і спеціальні в політичній науці (соціологічний, нормативний, системний, інституціональний, психологічний, порівняльний, субстанціональний, історичний), застосування яких дозволили викласти матеріал у послідовній і логічній завершеній формі та обєктивно відобразити політологічні аспекти державного регулювання общинних відносин на півдні України в другій половині ХІХ століття. Політологічний аналіз особливостей державного регулювання економічних відносин селянської громади на півдні України, дозволило зробити висновок про те, що протягом XIX століття втручання держави у виробничо-господарське життя селянської громади на півдні України було мотивовано тим, що через громаду держава прагнула до встановлення тотального контролю над кожним домохазяїном, щоб обмежити індивідуалізацію селянського хуторського господарства. У третьому розділі „Політичні аспекти специфічних форм взаємодії держави й селянської громади на півдні України в другій половині XIX століття” розглянуте та проаналізоване політичне життя селянського суспільства, специфічні особливості його суспільної свідомості, духовної культури й суспільної психології, які формувалися не тільки під впливом особливостей історичного розвитку, традицій, звичаїв, але й тому, що явища духовного життя селянського суспільства повязувалися із релігійною ідеологією, пануючою в суспільстві. Дослідження еволюції селянської громади як станового інституту феодального ладу в системі державної політики дозволило констатувати те, що селянська громада, збережена державою й підлегла органам державного управління, стала гарантом виконання селянами своїх обовязків стосовно держави й поміщиків.