Вивчення кількісних та якісних параметрів сучасної імміграції в контексті їх впливу на трансформації етнодемографічного складу сучасного населення Канадської федерації. Визначення реального місця та стану розвитку української етнічної групи Канади.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора політичних наук ПОЛІТИЗАЦІЯ ЕТНІЧНОСТІ ЯК ІНСТИТУЦІЙНИЙ ФАКТОР ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОЇ КАНАДСЬКОЇ ПОЛІТИЧНОЇ НАЦІЇРобота виконана на кафедрі міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки України Науковий консультант: доктор історичних наук, професор, Марусик Тамара Володимирівна, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, проректор з науково-педагогічної роботи з питань навчально-виховного процесу Захист відбудеться “28” серпня 2010 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д76.051.03 Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, Чернівці, вул. З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (м.Чернівці, вул.Логіка „привілейованої ефективності” „держави-нації” перед „нацією-державою” полягає у тому, що основна мета політики „нації-держави” - утвердження єдиної, потужної, гомогенної ідентичності, що зумовлює проведення державою асиміляційної політики у галузі освіти, культури та мови. Розглянута модель „держави-нації” щодо України передбачає, зокрема, надання російській мові статусу другої державної, адже і Канада послуговується кількома офіційними мовами. Поставлена мета зумовила виконання таких дослідницьких завдань: - визначити теоретико-концептуальну базу дослідження для тлумачення понять „етнічність”, „політизація етнічності”, „нація”, „політична нація”, „національність”, „націоналізм” та чітко сформулювати необхідний методологічний та категоріальний апарат; Метод формалізації, тобто відображення змістовного знання у знаковій формі, був використаний для чіткого визначення понять „етнічність”, „політизація етнічності”, „нація”, „політична нація”, „національність”, „націоналізм” з метою виключення можливості їх неоднозначного коннотаційного тлумачення. Методологічний принцип етносимволізму в інтерпретації категорій „націєтворення” та „політизація етнічності” використаний для того, щоб стверджувати, що такі ознаки поняття „нація” як чітко окреслена ментально і картографічно визначена географічна територія („батьківщина”), спільна культура, базована на літературній писемній мові, економічна єдність та суверенна влада відрізняють „націю” від поняття „етнічність/етнічна група” тільки одним - інстанцією суверенітету.У першому підрозділі „Категорії „нація”, „політична нація”, „національність”, „націоналізм” у методологічному інструментарії сучасної політичної науки” доведено, що аналіз конкретної проблематики етнічного фактору у процесі сучасного канадського націєтворення зумовив необхідність дослідження еволюції понятійно-термінологічного апарату, котрий використовується сучасними фахівцями. Перші спроби достеменно проаналізувати феномен „нації” і „націоналізму” простежуються в українських міждисциплінарних дослідженнях. „Нації” і „націоналізм” є цілком довільні і логічно невиправдані явища: нація, обєкт усіх можливих прагнень націоналістів, є штучною категорією; це поняття і модель соціальної та культурної організації лише результат діяльності самозваних націоналістів, що прагнуть здобути владу. Він припускає, що „осучаснення” феномену нації і націоналізму модерністською школою спрощене, незважаючи на постійні запевнення представників цієї школи у своїй „неупередженості”, a priori негативне ставлення до „націй і націоналізму”. На думку дисертанта, наприкінці ХХ - початку ХХІ ст. феномени „нації” та „націоналізму” не лише зберегли свою роль потужних факторів, а, більше того, „націоналізм” у глобальному масштабі є відчутним та політизованим проявом феномену „етнічності”.