Комплексне дослідження політичних і правових чинників. Виявлення закономірностей та визначення особливостей функціонування моделей етнонаціональної політики країн пострадянського, постсоціалістичного простору. Законодавчі можливості й перспективи.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора політичних наукРобота виконана у відділі правових проблем політології Інституту держави і права ім. Науковий консультант - доктор політичних наук, професор Кресіна Ірина Олексіївна, Інститут держави і права ім. Офіційні опоненти: доктор політичних наук, професор Оніщенко Ірина Григорівна, Європейський університет, професор кафедри соціально-гуманітарних дисциплін; Захист відбудеться “25 ”квітня 2008 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.236.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) політичних наук в Інституті держави і права ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту держави і права ім.Адже не останню роль у тому, що Радянський Союз зник з геополітичної мапи, відіграла неадекватна модель етнонаціональної політики, яка виявилася неспроможною відповісти на виклики часу. Незважаючи на принципову відмінність етнонаціональної ситуації, деякі країни намагалися для формування своїх моделей етнонаціональної політики використати основоположний політичний документ - концепцію етнонаціональної політики. З огляду на це у політичній науці виникла нагальна потреба виокремлення і типологізації моделей етнонаціональної політики постсоціалістичних країн. У даному дослідженні поняття “моделі етнонаціональної політики” вводиться для системного аналізу особливостей етнонаціональної політики досліджуваних країн. Загалом етнонаціональна політика кожної конкретної держави визначає свою сферу дії, однак спільними сферами її застосування до переважної більшості країн є: міжетнічні конфлікти або напруга між етнічними спільнотами; міграційні, демографічні процеси; формування єдиної політичної нації; етнокультурні процеси.Це дає змогу якомога повніше, з різних наукових ракурсів дослідити феномен етнічності, етнічної та національної ідентичності, який є першоосновою розуміння сучасних етнополітичних процесів та етнонаціональної політики як механізму реагування на їх виклики - з боку як окремих держав, так і міжнародної спільноти в цілому. Поняття “етнополітика” здебільшого фіксує науковий дискурс взаємодії етносів, етнічних груп, нації, національних меншин та держави. Автор аргументує свою думку про те, що суть етнонаціональної політики необхідно розглядати комплексно, в структурних взаємозвязках, з урахуванням того, що етнічні спільноти як субєкти політики взаємодіють на різних рівнях, зокрема стосунків між титульним етносом та національними меншинами, між етносами з приводу участі у владних структурах, з одного боку, та етнічними спільнотами і державою з усіх питань задоволення національних інтересів - з іншого боку, з питань взаємодії державних націй у федеративній державі, а також на міжнародному рівні у світових спільнотах. Зміст та наповнення етнонаціональної політики задаються реальним станом етнонаціональних відносин усередині держави, а також взаємовідносинами з іншими державами, титульні нації яких є меншинами в державі, етнонаціональна політика якої є предметом розгляду. Оскільки етнонаціональній політиці у процесі свого формування завжди доводиться мати справу із ціннісним та ресурсним конфліктом між етносубєктами, з мінімальним задоволенням їх потреб, то вона завжди міститиме різнопланові механізми, які не можна тлумачити виходячи виключно з демократичного підходу до етнонаціональної політики.