Комплексний аналіз системи трудової мотивації з виокремленням чинників, які визначають мотиваційну політику на макро- та макрорівнях. Принципи основних складників сучасної парадигми мотиваційно-стимулювальних відносин зайнятих у національній економіці.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукРобота виконана на кафедрі економічної теорії Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України. трудовий мотивація економіка Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Хоронжий Андрій Гнатович, Львівський національний університет імені Івана Франка, професор кафедри менеджменту. кандидат економічних наук, доцент Гупало Олег Григорович, Львівська державна фінансова академія, завідувач кафедри економічної теорії (м. Захист відбудеться “24” березня 2010 р. о 1530 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.35.051.01 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79008, м.У комплексі антикризових заходів, обєднаних цінностями національних економічних інтересів, особливого значення нині набувають мотивація та стимулювання праці зайнятих, ініціативність, підприємливість, новаторство працівників, їхнє зацікавлення в ефективній економічній діяльності. Аналіз та узагальнення наукових розвідок з названої проблеми засвідчує нагальну потребу в комплексному дослідженні мотиваційного механізму - визначальної рушійної сили поступального руху господарської системи, яка перебуває у фазі становлення. З-поміж класиків економічної науки, котрі аналізували проблеми еволюції системи мотивації та розвинули інструментарій її вивчення, необхідно назвати Ф. У процесі наукового дослідження дисертант вивчив, детально розглянув і взяв до уваги узагальнення монографічних, соціологічних та інших наукових розвідок вітчизняних і зарубіжних учених, присвячених проблемам розвитку системи мотивації та стимулювання праці у різних господарських системах, а головно - у трансформаційній економіці. Вперше: - проведено політико-економічний аналіз еволюції форм мотивації праці у різних товарних господарських системах із використанням макро-та мікроекономічного інструментарію, що дало змогу виявити зміни в основних структурних елементах мотиваційного механізму і спроектувати їх на формування ефективної мотиваційної політики в умовах ринкової трансформації економіки;У першому розділі дисертації - “Теоретико-методологічні основи дослідження мотивації праці” розкрито суть мотивації праці та її місце у системі трудових відносин, зясовано методологію й економічний інструментарій дослідження структурних елементів системи трудової мотивації, простежено еволюцію поглядів на мотивацію праці у світовій економічній науці. Мотивація впливає на трудову активність через характер організації виробництва і праці, формує у працівника ціннісні орієнтації, сприяє усвідомленню його місця у суспільному виробництві. Дисертант доходить висновку, що існують значні відмінності між процесами стимулювання і процесами мотивації, зокрема мотивація - величина змінна, і в людини не може бути одна й та сама мотивація впродовж тривалого періоду. Другий розділ “Формування нового мотиваційного механізму праці в умовах переходу України до ринку” присвячено аналізу мотиваційного механізму праці в умовах ринкової трансформації економіки України. Дослідження мотиваційно-стимулювального механізму управління працею в адміністративно-командній економіці дало змогу виявити такі її слабини та недоліки: система стимулювання стандартизована для всіх сфер, галузей, і відхилення від запроваджених норм було недопустимим; в оплаті праці й преміюванні працівників використовували зрівняйлівку, зарплата не залежала від трудового внеску, а премія становила автоматичну надбавку до зарплати.Дисертант дотримується погляду, що механічне перенесення закордонного досвіду трудової мотивації на вітчизняні реалії належного ефекту не дасть. По-перше, корені використання тієї чи іншої системи мотивації закладені в історичних, морально-етичних, психологічних принципах; по-друге, українське суспільство загалом швидше, ніж підприємці, виявилося готовим сприймати нові форми мотивації; по-третє, мотивація може дати належний ефект лише у різноманітності її форм і виявів, а матеріальне стимулювання є однією з багатьох форм. Керівники столичних компаній і компаній великих міст копіюють західні моделі, які виявляються у широкому використання бонусів, низькій частці заробітної плати і значних преміальних відсотках, соціальних пакетах та ін. Найбільше суперечностей існує у сфері корпоративного сектору: високий рівень незалежності органів управління акціонерним товариством, що нерідко ухвалюють рішення не на користь акціонерів, а на користь третіх сторін, вилучення через шахрайські схеми прибутків корпорацій, корупція у середовищі топ-менеджерів. У реферованому розділі проаналізовано особливості інституційного регулювання мотиваційного механізму в умовах економічного спаду 2008-2010 рр. Як засвідчили кризові явища, існують межі для підвищення заробітної плати, і вихід за них негативно відбивається на економіці, порушуючи рівновагу співвідношення “витрати-ціни”.