Аспекти політики земельних надань Ягеллонів на українських землях Великого князівства Литовського (ВКЛ) у контексті взаємовідносин влади і населення середини XV - XVI століть. Розгляд системи аграрних відносин. Вивчення історії економічного розвитку ВКЛ.
Аннотация к работе
Політика земельних надань Ягеллонів на українських землях Великого князівства Литовського: історіографія проблеми
Андрій БлануцаУ статті проаналізовано наукові праці, в яких порушуються аспекти політики земельних надань Ягеллонів на українських землях Великого князівства Литовського у контексті взаємовідносин влади і населення середини XV - 60-х років XVI ст. Питання політики земельних надань Ягеллонів на українських землях ВКЛ, як предмет спеціального дослідження, не піднімалося жодним істориком як у минулому, так і на сучасному етапі литуаністичних студій. Звернення до означених складових історичної науки зумовлене, перш за все, включенням кола питань дослідження політики земельних надань Ягеллонів на українських землях ВКЛ у комплекс указаних галузей, і, по-друге, самі джерела (у нашому випадку основне - Литовська метрика) дослідження містять відомості міждисциплінарного характеру. На місцях процес перетікання общинних прав на землю у руки приватних землевласників проходив під прямим контролем старост/ державців, які двояким чином скорочували общинні права: 1) шляхом часткового вичленення земель із общинного користування для приватної експлуатації; 2) шляхом стягнення доходу не у вигляді державного податку, а у формі приватної ренти із земель, що залишалися в общинному користуванні. Так, учений стверджував, що у компетенції воєвод чи старост перебувало вирішення всіх спорів, що стосувалися шляхетського землеволодіння, рівно й те, що місцеві урядники на практиці виділяли вільну на їх території землю і уводили шляхту у володіння маєтком чи землею.