Характеристика теорій створення та функціонування системи безпеки в умовах постбіполярної системи міжнародних відносин. Політична сутність та особливості структури підсистем безпеки у процесі трансформації. Роль і місце України у галузі безпеки.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИЗахист відбудеться 30 травня 2006 р. о 14_год. на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д. 26.176.02 при Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030 м. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030 м. Серед них важливе місце відведено процесу цивілізаційної консолідації, що, зокрема, полягає у входженні нових незалежних держав до західної цивілізації шляхом створення системи безпеки у складі євроатлантичної та євроазійської підсистем, до яких входять відповідно країни євроатлантичного простору та держави, що виникли після розпаду СРСР. Дисертація аналізує концептуальні підходи до створення та діяльності інтегрованої системи безпеки, а також місце провідних інститутів безпеки та найбільш впливових держав у цьому процесі. Исходя из возможных изменений институционной структуры системы безопасности, предложены сценарии ее развития в ближайшей и среднесрочной перспективах, которые базируються на вероятных изменениях институционной структуры системы безопасности и развития политических систем ключевых участников институтов безопасности.Найбільш продуктивним підходом до узгодження реально існуючого світового лідерства країн Заходу з планами поступального розвитку інших акторів міжнародної системи у ближчій перспективі залишатиметься формування єдиного цивілізаційного масиву у складі країн Північної Америки, Європи і пострадянського простору. Для нових незалежних держав (ННД) зявиться шанс увійти до найбільш розвинутої частини світового соціуму з віднайденням оптимальної форми подальшого включення РФ до такого процесу. У цьому контексті суттєвий вплив на створення єдиного цивілізаційного простору справляє спроможність Заходу системно і стабілізуюче впливати на хід трансформаційних процесів на терені колишнього СРСР шляхом підтримки суспільної демократизації з подальшим створенням спільних інститутів із країнами Заходу, що діяли б на основі єдиних чи хоча б максимально близьких політико-системних цінностей як основи для миру і стабільності. Суттєвим кроком на шляху до створення окресленого цивілізаційного простору стало б створення високоінтегрованої системи безпеки Північної Америки і Європи та нових незалежних держав. Таким чином, аналіз інтегрованої системи безпеки Північної Америки і Європи та нових незалежних держав спрямовано на вирішення наукової проблеми, суть якої полягає у тому, як концептуально та в яких інституційних формах відбувається і/чи має відбуватися оптимізація будівництва системи безпеки після завершення “холодної війни” на території, що колись знаходилася на вістрі глобального протистояння Заходу і Сходу.Водночас проблематика, повязана з формуванням системи безпеки на пострадянському просторі та діяльністю відповідних інститутів безпеки, ще не знайшла достатнього висвітлення у вітчизняній і зарубіжній літературі, особливо, у контексті можливості формування інтегрованих структур з країнами Заходу. Перший підрозділ “Концептуальні особливості зарубіжних досліджень міжнародних відносин і безпеки” зазначає, що розвиток наукової дискусії із вказаних проблем відбувався, в основному, в рамках парадигм провідних теоретичних шкіл міжнародних відносин (реалізму та інституційного лібералізму). При цьому відзначається що структура міжнародних відносин має досить чіткий політико-цивілізаційний характер з виділенням центру і периферії, в якій центр (Захід) займає домінуюче становище, визначаючи напрямок і характер розвитку всієї системи через функціонування інститутів безпеки (Д. Значний вплив на розуміння особливостей системи міжнародних відносин і безпеки справляє еволюція самої безпеки у напрямку переходу до “широкої” концепції. В контексті дисертаційної роботи, автор насамперед зосередився на: концептуальних підходах до проблем зовнішньої політики та безпеки (теоретичні аспекти формування, природа і характер системи міжнародних відносин, концептуальні засади безпеки, роль міжнародних інститутів та окремих держав у системі тощо); відносинах України з європейськими та євроатлантичними інститутами (ОБСЄ, НАТО, ЄС), а також з окремими найбільш важливими державами (США); безпеці у відносинах з Росією та державами пострадянського простору тощо.У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове розвязання наукової проблеми, що виявляється у концептуальних засадах, структурі та інституційних формах системи безпеки в євроатлантичному регіоні та на території колишнього СРСР після завершення “холодної війни”. Зважаючи на глобальні та регіональні загрози і виклики, на рубежі ХХ-ХХІ століть виникають передумови для формування інтегрованої системи безпеки з наступним поступовим включенням нових незалежних держав до західного цивілізаційного ареалу.