Історія становлення політичної системи України. Сучасна модель суспільно-політичного устрою в Україні. Структура політичної системи Російської Федерації. Політичні партії як головні інститути політичної системи громадянського суспільства України.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки України Тернопільський національний економічний університетЦя їхня властивість втілена в понятті «політична система» суспільства, її завдання - забезпечення неперервності, взаємоповязаності й координації діяльності різних політичних субєктів для досягнення поставлених цілей. Вона гармонізує суспільні відносини, визначає механізми вирішення соціальних конфліктів і запобігання кризовим явищам. Теорія політичної системи важлива для розуміння політичного життя будь-якого суспільства, а надто для передбачення напрямів і перспектив розвитку вітчизняної реальності. Система - одне з основних понять політології, яке дає змогу скласти уявлення про суспільство у вигляді його абстрактної, спрощеної моделі чи окремих елементів.Україна подолала початковий етап перехідного періоду - проголошення незалежності й набуття атрибутів державності - і перейшла до етапу розвитку демократичних процесів, політичного та економічного облаштування, обравши демократичний тип політичної системи суспільства. україно-американським Центром стратегічних досліджень, свідчать: 48,5% опитаних вважало, що реальна влада у країні належить кримінальним структурам, мафії, 37,2% - «приватному капіталу». І лише 14,6% респондентів стверджували, що влада належить Президентові, 11,4% - уряду, 9,2% - Верховній Раді, 10,1% - місцевим органам влади; 78,9% відповіли, що інтереси народу влада не захищає; 58,5% вважали, що правосуддя в Україні несправедливе і не захищає права та інтереси громадян. Процес формування ринкової системи в Україні розпочався за відсутності зрілих ринкових структур, досвіду поведінки економічних субєктів у ринковому середовищі. Через малоефективну неузгоджену діяльність законодавчих і виконавчих владних структур, відсутність стратегії ринкових реформ, безоглядний розрив економічних звязків з пострадянськими державами, а також з державами Центральної і Східної Європи українська економіка ризикує опинитися на узбіччі світового економічного процесу.Політична система тісно пов?язана із середовищем, у якому вона функціонує і розвивається, що зумовлює способи реалізації влади, сукупність прийомів, засобів і методів здійснення. Україна подолала початковий етап перехідного періоду - проголошення незалежності й набуття атрибутів державності - і перейшла до етапу розвитку демократичних процесів, політичного та економічного облаштування, обравши демократичний тип політичної системи суспільства. В Україні, як і в інших пострадянських державах, перехід від авторитарно-тоталітарної системи суспільного устрою до демократичного суспільства і соціально-правової держави розпочався зі створення нової політичної системи. Проте відсутність системного підходу до формування політичних структур призвела до протистояння різних гілок влади, зрештою, до кризи влади загалом, яка проявилась в неефективності владних структур, неузгодженості та суперечливості їхніх дій, протистоянні місцевих представницьких і виконавчих органів, втраті авторитету влади у населення. Функціонування політичної системи України певною мірою поліпшилося після прийняття Верховною Радою України 28 червня 1996 р.Верхній рівень включає у собі як офіційні партії й інші політичні обєднання, і комісії, законодавчі зборів, зокрема Федеральне Збори РФ і Міжпарламентську асамблею країн СНД, і навіть створювані на представницької основі різноманітних дорадчі органи за Президента чи уряді (Політичний консультативну гендерну раду, Громадську палату. У даному разі й не так про апаратах владних структур (оскільки повноваження апаратів однак прописані у регламентах і посадових інструкціях, закріплюють підлегле становище апаратів державні органи стосовно самим органам), як про сукупності специфічних груп, і обєднань, і навіть спеціальних структур, або передбачених чинним законодавством, або мають обмежені повноваження щодо участі у політичних рішень. Це насамперед різні "групи інтересів" та його різновиду - "групи тиску" і "групи впливу", мають часом цілком конкретні структуру і ієрархію, але з тих щонайменше переважно не формалізовані у вигляді які у публічної політики стандартів: немає юридичного статусу, державної реєстрації речових, формального членства тощо. Крім "груп інтересів" до такого роду структурам ми можемо назвати також різного роду лобістських структур, які можна частково формалізовані (бізнеси-клуби, різні поради за Президента РФ, уряді, міністерствах, губернаторах чи мерах), але у цьому вони формуються не так на представницької, бо як правило, особистісної, неформальній основі, і з вузькокорпоративними цілями.
План
Зміст
Вступ
1. Проблема становлення політичної системи України
2. Модель суспільно-політичного устрою в сучасній Україні