Дослідження підходів та сутності поняття політичного простору в політології. Винятковий взаємовплив політичного простору та комунікативної сфери суспільства. Концептуалізація поняття політичного простору як об’єкта та предмета наукового пізнання.
Аннотация к работе
До таких понять можна віднести «політичний простір» у розумінні сфери між індивідуальних та міжгрупових взаємодій. 68] На думку Г.Рейнбаха, визначальними координативними характеристиками простору є одиниця довжини та конгруентність, яка фактично виражає узгодженість елементів простору між собою. Наприклад, він стверджує, що «... простір і час безперервні в самих собі, і тіло, що рухається, одночасно перебуває і не перебуває в одному і тому ж місці, тобто одночасно перебуває в іншому місці, і точно так само одна і та ж тимчасова точка існує і разом з тим не існує, тобто є разом з тим інша точка». Отож, якщо те, що наповнює простір, не має нічого спільного з самим простором, якщо всі знаходяться одне поруч з іншим, не заважаючи один одному, то простір є сукупністю точок, яка, будучи неіснуючою, одночасно є цілковитою безперервністю. Згідно з комунікативним підходом, політичний простір фіксує дистанції і відмінності в сфері формування, функціонування і розвитку політичних відносин, тобто охоплює всю різноманітність соціальних відмінностей, а не тільки ті, які повязані з політикою як особливою системою взаємозвязків і взаємодій у суспільстві.Звертаючись до проблеми наукового розвитку і прогресу необхідно приділити увагу на необхідності концептуалізації багатьох понять науково-категоріального апарату. Перебуваючи під впливом змін і розвитку наука стикається з тим, що зявляються нові поняття, які потребують визначення, а старі набувають іншого змісту, що зумовлює потребу в наукових дослідженнях з метою концептуалізації таких категорій. В цьому контексті варто звернути увагу на категорію «політичний простір», яка в науковому обігу зявилася завдяки дослідженням П.Бурдьє, П.Сорокіна, К.Левіна та ін. Особливим полем є «поле політики», яке складається під час взаємодії політичних акторів.Пізніше поняття «політичний простір» запропонував К.Левін. Проте, на сьогодні в питанні концептуалізації політичного простору спостерігається менш жорстка привязка до території, воно трактується майже виключно як «віртуальний простір».
Вывод
Звертаючись до проблеми наукового розвитку і прогресу необхідно приділити увагу на необхідності концептуалізації багатьох понять науково-категоріального апарату. Перебуваючи під впливом змін і розвитку наука стикається з тим, що зявляються нові поняття, які потребують визначення, а старі набувають іншого змісту, що зумовлює потребу в наукових дослідженнях з метою концептуалізації таких категорій. В цьому контексті варто звернути увагу на категорію «політичний простір», яка в науковому обігу зявилася завдяки дослідженням П.Бурдьє, П.Сорокіна, К.Левіна та ін.
Поняття простору широко досліджувалося у багатьох науках, в першу чергу, у філософії, соціології, політології. Зокрема, П. Бурдьє розвинув категорію соціального простору, яка описувала відносини соціальних субєктів і включала всі умови і ресурси їх соціальної діяльності. В процесі людської діяльності у рамках соціального простору складаються підпростори - поля. Особливим полем є «поле політики», яке складається під час взаємодії політичних акторів.Пізніше поняття «політичний простір» запропонував К.Левін.
Не існує єдиного підходу, який би давав чітке визначення, що ж таке політичний простір. В політичній науці, зокрема, природа політичного простору осмислюється крізь призму матеріальних уявлень і місцезнаходження та асоціюється з територією - простором фізичним. Проте, на сьогодні в питанні концептуалізації політичного простору спостерігається менш жорстка привязка до території, воно трактується майже виключно як «віртуальний простір».
Отож, внаслідок наукових розвідок сформувалося декілька підходів до концептуалізації політичного простору: соціального конструктивізму, комунікативний підхід, неінституціональний підхід та ін. Така різноманітність зумовлена, в першу чергу, обєктом дослідження. Однак більшість дослідників сходяться на твердженні про багатовимірність та багаторівневість політичного простору, а також про фундаментальну роль міжгрупових та міжіндивідуальних взаємодій у його функціонуванні.
Існування політичного простору забезпечується на інституціональній та символічній основі, що якісно відрізняє політичний простір від географічного. Окірім того політичний простір варто розглядати як систему комунікативних звязків, які супроводжують людську діяльність і має помітний вплив на політичну сферу суспільного життя. Обмін інформацією дозволяє людям узгоджувати свої уявлення про норми і правила взаємодій, розуміти соціальні відмінності і особливості свого становища в системі політичних відносин. Механізм політичної комунікації у політичному просторі існує і функціонує на основі мови, яка є культурним середовищем існування людини.
Інформаційно-комунікативна діяльність у суспільстві здійснюється через аудіовізуальні засоби масової інформації - друковану продукцію, радіо, телебачення, кінематограф, відео, Інтернет. Вищевказані інструменти комунікації є одночасно інструментами влади, яка функціонує в межах того чи іншого політичного простору. Наявність комунікативних звязків, можливість значною мірою впливати на потоки інформації створила умови для їх використання з метою зміни просторових конфігурацій в інтересах визначених політичних акторів. Володіючи ресурсами інформаційного впливу, актор може впливати на символізацію політичних відносин, міняти акценти в політичних відмінностях, демонструвати ідейну близькість з тими, хто знаходиться на нижніх сходинках політичної ієрархії.
Список литературы
Бергер П. Приглашение в социологию / - М.: Аспект Пресс, 1996. - 91с.
Бурдье П. Социология политики / Пер. с французкого. / Сост., общ. ред. и предисл. Н. А. Шматко. / - М.: Socio-Logos, 1993. - 336c.
Бурдье П. Социология соціального пространства / Пер. С франц. ; отв. Ред. перевода Н. А. Шматко. - М. : Инститиут эксперементальной социологии ; СПБ. : Алтейя, 2007. - 288с.
Венгеров А. Политическое пространство и политическое время // Общественные науки. - 1992. - № 6. - С. 49-63.
Внучко С. Політичний простір в глобальному вимірі / С. М. Внучко // Вісник Київського нац.університету ім.Т.Шевченка: Сер.: Філософія.Політологія. - 03/2012 . - Вип.107 . - С. 47-51.
Гаджиев К. Политическая культура: концептуальный аспект// Политические исследования. -1991. - № 6 - С. 69-81.
Денисюк С. Технологічні виміри політичної комунікації : монографія / С. Г. Денисюк. - Вінниця : ВНТУ, 2010. - 276с.
Дубас О. Інформаційно-комунікаційний простір: поняття, сутність структура / О.П. Дубас // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. - К., 2010. - Вип. 19. - С. 223-232.
Кехлер Т. Новые социальные медиа: шанс или препятствие для диалога? // Полис. - 2013. - №4. С. 75-87.
Китинг М. Нновый регионализм в Европе // Логос. - 2012. - №2. - С. 39-47.
Коврига С. Детермінанти політичного простору / С. Коврига // Соціогуманітарні проблеми людини. - 2010. - № 4. - С. 164-171
Коврига С. Структурно-інформаційний підхід у дослідженні політичного простору як системи комунікативних звязків / С. Коврига // Вісник Львівського університету: Сер.: філософсько-політологічні студії. - 2011. - Вип. 1. - С.321-328.
Косолапов Н. От теории к пространствам: политико-исторический экскурс // Весь мир. - 2011.- №8- С.51-64.
Куц Г. Концептуалізація політичного простору: проблеми визначеності / Г. М. Куц // Гілея. Історичні науки. Філософські науки. Політичні науки : Наук. вісник : зб. наук. праць / Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова, Українська АН. - К. : Вид-во НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2011. - Вип. 43 (1). - С. 530-537.
Луман Н. Что такое коммуникация? / Н. Луман // Социологический журнал. - 1996.- №3. - С.114- 127.
Мельвиль А. Прстранство и время в мировой политике // Космополис. - 2007. - № 2. - С.117-122.
Політологічний енциклопедичний словник // НАН України, Ін-т держави і права ім. М. Корецького ; Укр. асоц. політологів. - Вид. 2-е, допов. і переробл. - К. : Генеза, 2004. - 736 с.
Почепцов Г. Теория коммуникации - М.: "Рефл-бук", К.: "Ваклер" - 2001. - 656 с.
Пространство власти: исторический опыт России и вызовы современности / Под научной ред. Б.В. Ананьича, С. И. Барзилова. - Моск. Обществ. Науч. Фонд, 2001. - 513с.
Прохоренко И. Л. О методологических проблемах анализа современних политических пространств // Полис. - 2012. - №: 6. - С. 68-81.
Семигин Г. Ю. Политическое пространство. - Новая философская энциклопедия : в 4 т. / Ин-т философии РАН; Нац. Обществ.-науч фонд; Предс. Научно-ред сонета В. С. Степин. - М.: Мысль, 2010. - 694с.
Сорокин П.Человек. Цивилизация. Общество / Общ. Ред., сост. и предисл. А. Ю. Согомонов: Пер. с англ. - М.: Политиздат, 1992. - 543с.
Стрежнева М. Структурирование политического пространства в Европейском Союзе (Демократизация) / М. Стрежнева. - // Мировая экономика и международные отношения. - 2010. - № : 1. - С.61-72.
Штомпка С. Социология социальных изменений / Петр Штомпка; [пер. с англ. Под. ред.. В. А. Ярова] - М.: Аспект Пресс, 1996. - 415с.
Филиппов А. Пространство политических событий // Полис. - 2005. - № 2. С. 6-25.
Фуко М. Надзирать и наказывать / Пер. с фр. В. Наумова, под ред. И. Борисовой - М.: Ad Marginem, 1999. - 235с.
Яковенко М. Інформаційний простір: філософські аспекти формування поняття / М. Яковенко // Філософські науки : [збірник наукових праць] / відповідальний редактор В. Л. Петрушенко. - Львів : Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2011. - 128 с. - (Вісник / Національний університет "Львівська політехніка" ; № 692). - С. 22-27.
Internet 2011 in numbers // [Режим доступу] - http://royal.pingdom.com/2012/01/17/internet-2011-in-numbers