Характеристика мовних засобів політичного дискурсу. Вживання специфічної детермінованої лексики. Маніпуляція свідомістю і контроль за діями електорату. Сприяння конфліктам й встановленню консенсусу. Інтеграція і диференціація колективних агентів політики.
Аннотация к работе
. Поняття політичного дискурсуІ суть тут не лише у вживанні специфічної детермінованої політичною діяльністю лексики, а й у своєрідному виборі й організації певних структур вираження відповідно до прагматичних настанов, цілей та умов спілкування, що склалися в процесі професійної діяльності політиків. Барановим, політичний дискурс може бути визначений як сукупність усіх мовленнєвих актів у політичних дискусіях, а також правил публічної політики, які оформилися відповідно до існуючих традицій і отримали перевірку досвідом [2, 76]. Ю. Умовами розгортання політичного дискурсу слугують: 1) інтеграція і диференціація колективних агентів політики; Зауважимо, що політичний дискурс вимагає такої зміни співвідношення між знаком (словом) і значенням, за якого звичні одиниці мови отримують незвичну інтерпретацію, а добре відомі ситуації включаються до несподіваних смислових контекстів: коли речі "перестають називатися своїми іменами".