Проблема побудови взаємодії між людьми в термінах політичної компетентності в суспільстві, її сутність и вирішення. Відображення феномена компетентності в політологічному дискурсі. Необхідність громадянського діалогу як засобу єднання суспільства.
Аннотация к работе
Національний педагогічний університет імені М. П.The attention is focused on political dialogue as essential for the maintenance of confidence in the public authorities, competent decision-making, program support activities of state and government. Але цілком очевидно, що руйнівні процеси, які опановують нинішні народи і держави, є результатом обмеженості владної та політичної компетентності, бо якщо б компетентність могла бути повною, вона вочевидь призвела б до гармонізації відносин як між людиною і суспільством, так і між людьми. Проте делегітимуючим чинником при цьому виступає та обставина, що політична еліта, як представник державної влади, що ініціює мобілізацію громадськості на діалог з владою, ігнорує таку установку масової свідомості, як необхідність контролю держави з боку суспільства. Основними проблемами політичного діалогу місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування в Україні слід вважати: • суттєве обмеження самоврядування в Україні як права та можливості територіальної громади, за винятком міст обласного та республіканського значення: на рівні районів та областей через відсутність закріплення належного правового статусу громади та власних виконавчих органів, і, відповідно, власних ресурсів; на базовому рівні - через відсутність достатніх матеріальних ресурсів та обмеження бюджетної самостійності; Враховуючи, що політичний діалог становить собою процес взаємовпливу елементів і є універсальною формою розвитку, слід зазначити, що спрямованість на розбудову вільного, демократичного суспільства, в центрі якого перебуває людина з її потребами та інтересами, повинно передбачати особливу увагу до розвитку цього процесу у взаємовідносинах між політичною елітою і громадянським суспільством, оскільки тільки громадянське суспільство може виступати як справжнє і актуальне джерело формування цілей державного управління.