Поняття, особливості та основні принципи бенчмаркінгової діяльності у соціально-політичному контексті. Визначення та дослідження сутнісних особливостей і технологічних можливостей політичного бенчмаркінгу як складової антикризової стратегії держави.
Аннотация к работе
Політичний бенчмаркінг як складова антикризової стратегії державиПоняття «бенчмаркінг» було введене в науковий обіг у 1972 р. для позначення перманентного, безперервного процесу порівняння товарів (робіт, послуг), виробничих процесів, методів та інших параметрів досліджуваного підприємства (структурного підрозділу) з аналогічними обєктами інших підприємств чи структурних підрозділів (еталонів). У соціально-політичному контексті бенчмаркінг застосовується на трьох рівнях: на рівні організації він використовується для покращення внутрішнього середовища і виступає здебільшого як внутрішній контроль; на секторальному (галузевому) рівні увага приділяється проблемам конкуренції, які організація зазнає в його рамках, і залучення в роботу партнерів з інших секторів (галузей); на рівні співтовариства метою бенчмаркінгу є покращення зовнішнього середовища, в якому працюють організації. Реалізація політики координації передбачає широку участь зацікавлених осіб у прийнятті політичних рішень, координацію різних рівнів управління, використовування інформації, індикаторів та бенчмаркінгу, розвиток ініціативи «знизу-вгору», визнання необхідності диверсифікації в підходах, брак системи покарань і добровільність участі. In the sociopolitical context, benchmarking is used at three levels: at the level of the organization and is used to improve the internal environment and acts primarily as an internal control; at the sector (sectoral) level focuses on the problems of competition, which the organization is exposed within it, and involvement in the work of partners from other sectors (industries); at Community level the purpose of benchmarking is to improve the environment in which the organization operates. 54 та інших параметрів досліджуваного підприємства (структурного підрозділу) з аналогічними обєктами інших підприємств чи структурних підрозділів (еталонів), було використано термін «бенчмаркінг», який було запозичено з будівництва та гірничої промисловості, де ним позначалася точка фіксації обєкта за відстанню та площею поверхні.