Вивчення особливостей адміністративно-територіального устрою, політичного оформлення, реакції німецького загалу Поволжя і Донбасу на політичні дії радянської влади періоду її становлення та закріплення на теренах СРСР. Динаміка становища німецьких громад.
Аннотация к работе
Донецький національний університет АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукРоботу виконано на кафедрі всесвітньої історії Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України Науковий керівник:доктор історичних наук, доцент Бредіхин Андрій Володимирович, завідувач кафедри всесвітньої історії Донецького національного університету Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Кудряченко Андрій Іванович, директор інституту Європейських досліджень НАН України доктор історичних наук, професор Васильчук Володимир Миколайович, завідувач відділу аспірантури та докторантури Київського національного лінгвістичного університету Захист відбудеться «28» травня 2009 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.02 у Донецькому національному університеті за адресою: 83001, м.У звязку з цим особливого значення набуває досвід отримання національно-територіальної автономії у межах радянської України та Росії німцями Донбасу та Поволжя. Вивчення життєдіяльності німецьких соціумів у таких поліетнічних регіонах, як Поволжя та Донбас, озброює суспільство знанням історії врегулювання міжетнічних відносин, якого потребує теорія та практика формування громадянського суспільства у пострадянських державах. Проблема аналізу буття німецьких громад Донбасу та Поволжя у єдиному радянському політичному просторі 1917-1929 років, у різних політико-адміністративних формах, й досі залишається недостатньо вивченою темою у вітчизняній та зарубіжній історіографії. На долю різних народів нашої держави, особливо німців, у різні періоди історії випадали жорстокі випробування. Наукова новизна полягає, насамперед, у тематиці дослідження, яка до цього не була предметом комплексного вивчення і висвітлення саме в контексті порівняння особливостей політичного, соціально-економічного та культурного розвитку німців Поволжя та Донбасу у період 1917-1929 рр. На підставі численних архівних матеріалів, переосмислення опублікованих джерел та літератури попередників новизною визначаються такі конкретні результати дослідження, особисто одержані дисертантом: - визначено сучасний стан наукової розробки та виявлено своєрідність історіографічного огляду з цієї проблеми;«Адміністративно-територіальний розподіл та чисельність німців Поволжя та Донбасу» звертається увага на те, що на визначений період німці були розміщені потужними анклавами на території Поволжя та Донбасу у сучасних Саратовській, Волгоградській та відповідно у Донецькій та Луганській областях. На тлі інших національностей у Поволжі та на Донбасі німці були представлені таким чином: у АРСР НП вони домінували на рівні 72% населення, на Донбасі, порівняно з основними національностями, складали 4% населення. «Політичний статус німців Поволжя та Донбасу» досліджено правове забезпечення становища німців на території Поволжя та Донбасу. Земельне питання у обох регіонах регулювалося такими законодавчими актами: декретом «Про націоналізацію всіх колишніх казенних, удільних, монастирських, міських і поміщицьких земель» (3 квітня 1920 р.), резолюцією 4-го Всеукраїнського зїзду Рад «Про земельне питання» (25 травня 1920 р.), постановою «Про термінову передачу незасіяних земель, що знаходяться у користуванні окремих осіб, у розподіл між незаможними селянами» (20 липня 1920 р.), Земельним кодексом УРСР, затвердженим ВЦВК (29 листопада 1922 р.), Постановою ВУЦВК «Про землеустрій німецьких колоній» (лютий 1926 р.), «Пропозиціями з інтенсифікації господарства німецьких сіл» Наркомзему (1927 р.), за яким безземельним німецьким та менонітським господарствам було запропоновано переселитися за межі України - у Поволжя, Сибір, на Далекий Схід, Урал. «Реакція німецького населення Поволжя та Донбасу на більшовистську політику» автор доводить, що німці протягом 1917-1929 рр. у Поволжі та на Донбасі намагались бути «резистентними», або «стійкими» до втручань у їх життя радянської влади, зберегти відносно незалежні інститути й структури в суспільстві, дотримуватись релігійних норм, захищати корпоративні, економічні інтереси й завдяки цьому виробити певний «духовний імунітет».Виявлено, що дисертаційне дослідження, присвячене вивченню політичного, соціально-економічного та культурного становища німців Поволжя та Донбасу є першим порівняльним історичним узагальненням з означеної проблеми. Кліометричний аналіз відомостей цілої низки статистичних матеріалів дозволив зробити висновок про те, що німці, які були розселені потужними анклавами на Донбасі та у Поволжі, були міцним соціумом, який досить толерантно сприймався іншими національностями. Вивчення політичного статусу німців Поволжя та Донбасу підтверджує, що головним завданням німецьких громад як у Поволжі так і на Донбасі було досягнення національно-адміністративного самоврядування.