Закономірності, тенденції та особливості політичного лідерства на засадах багатовікового досвіду, який віддзеркалюється в історії світової та вітчизняної політичної думки. Аналіз багатопартійності як середовища формування політичних еліт і лідерства.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора політичних наукШирокомасштабні й у свою чергу унікальні соціально-політичні зміни, які відбулися на величезному євразійському просторі в кінці ХХ століття, стали своєрідними рушіями розвитку багатьох проблем політології, в тому числі й політичного лідерства. Громадський інтерес до політичних лідерів особливо підвищується в періоди трансформації політичних систем, коли радикально змінюється соціально-економічний побут суспільства та найгостріше виявляються численні суперечності. Аналіз сучасного стану політичного лідерства вимагав грунтовного вивчення цієї проблеми в минулі історичні періоди людської цивілізації, а також виявлення теоретико-методологічних засад, якими володіє сучасна політична наука щодо феномена політичного лідерства. Актуальність даного дисертаційного дослідження полягає також у тому, що в нестабільні періоди розвитку суспільства потреба у вивченні та аналізі специфічних особливостей політичного лідерства значно зростає. Після розпаду Радянського Союзу інтерес до політичних лідерів нових незалежних держав набув особливого значення.Віддаючи належне названим вище та іншим концепціям визначення політичного лідерства, автор дисертації дотримується позиції, зміст якої полягає в тому, що політичне лідерство - це взаємозвязок, взаємодія та взаємовплив основних його елементів: лідер, послідовники, середовище, завдання. Аналіз політологічних концепцій з проблеми визначення поняття політичного лідерства показує, що гостра різниця у поглядах авторів зазначених концепцій скоріше стосується оцінок ефективності лідерства у сфері взаємодії та взаємовпливів між лідером та його послідовниками, а також у розподілі владних повноважень, які здійснює лідер між своїми прихильниками. Автор дисертації, аналізуючи численні концепції визначення політичного лідерства, вважає за можливе виділити два аспекти цього феномену: 1)визначення формально-посадового статусу лідера, повязаного з володінням владою; 2)виявлення субєктивної діяльності лідера з виконання покладеної на нього соціально-політичної ролі. У третьому розділі - “Теоретико-методологічні проблеми політичного лідерства: питання становлення та функціонування”, який складається з трьох підрозділів, розкрито найбільш відомі концепції типології та класифікації політичного лідерства, численні дослідження якостей і характерних рис, притаманних політичним лідерам, основні складові політичного стиля лідера, тобто ті теоретично розроблені світовою та вітчизняною політичною наукою змістові засади лідерства, без яких неможливо не лише зясувати сутність цього політичного феномену, а й пояснити причини сходження й утвердження особистості на верхівці влади. Сучасні концепції типології лідерства формувалися й обгрунтовувалися в результаті політичних процесів новітнього часу й певним чином відповідали тим практичним ролям, які виконували політики в конкретних умовах.